Польсько-турецька війна (1672—1676)
Ця стаття не містить посилань на джерела. (Грудень 2020) |
Польсько-турецька війна (1672–1676) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Річ Посполита Валахія |
Османська імперія Кримське ханство Військо Запорозьке | ||||||
Командувачі | |||||||
Ян III Собеський Михайло Казимир Пац Михайло Ханенко Георге Дука |
Мехмед IV Фазіл Ахмед Кепрюлю Селім I Ґерай Петро Дорошенко |
Польсько-турецька війна (1672–1676), війна між Річчю Посполитою та Османською імперією за володіння Правобережною Україною.
Невдачі гетьмана Петра Дорошенка в ході польсько-козацько-татарської війни 1666-1671 послужили приводом для нової війни Османської імперії проти Речі Посполитої, оскільки гетьман Дорошенко визнав над собою владу султана. Османська імперія за три роки до того успішно закінчила війну з Венецією та завоювала острів Крит, і великий візир Фазіл Ахмед Кепрюлю вирішив направити зусилля проти ослабленої довгими війнами Речі Посполитої.
1672 року Османська імперія, прагнучи захопити Україну, почала проти Речі Посполитої нову війну. У серпні 1672, взявши після облоги Кам'янець, османсько-татарські війська продовжили наступ на Бучач та Львів. Попри успішний похід Собеського проти татарських чамбулів, Річ Посполита була змушена укласти з Османською імперією Бучацький мир 1672. Україна передавалася гетьману Дорошенку як ленне володіння, залежне від Порти; Поділля і Кам'янець напряму входили до Османської імперії як Кам'янецький пашалик; Річ Посполита сплатила Османській імперії винагороду за військові витрати і зобов'язалася сплачувати щорічну данину.
Цей принизливий договір не був визнаний сеймом (у квітні 1673) Речі Посполитої. Під час відновлення воєнних дій Ян Собеський 11 листопада 1673 розбив османські війська Гусейна-паші під Хотином. 20000 османів залишилося на полі битви, 66 знамен і 120 гармат потрапили в руки коронного війська. Обраний у 1674 році королем Речі Посполитої Ян Собеський продовжував війну з османами, і наступного року розбив ворогів у битві біля Лисиничів під Львовом.
1676 року королівські війська із великим напруженням відбили наступ османсько-татарських військ на Львів. Попри вдалі бої під Журавним (вересень — жовтень 1676; Собеський відбив всі напади набагато численнішого супротивника на табір Речі Посполитої), Річ Посполита підписала з Османською імперією Журавненську мирну угоду 1676 року. Ця угода повернула полякам дві третини України та 10000 полонених християн.
- Битва під Ладижином (18 липня 1672 року)
- Битва під Уманню (1672)
- Облога Кам'янця-Подільського (18-27 серпня 1672 року)
- Битва під Корцем (1672)
- Облога Львова (20 вересня - 6 жовтня 1672 року)
- Похід Собеського проти татарських чамбулів (5-14 жовтня 1672 року)
- Битва під Краснобродом (5-6 жовтня 1672 року)
- Битва під Наролем (6 жовтня 1672 року)
- Битва під Немировом (7 жовтня 1672 року)
- Битва під Комарним (9 жовтня 1672 року)
- Битва під Петранкою (14 жовтня 1672 року)
- Битва під Калушем (1672)
- Битва під Хотином (11 листопада 1673 року)
- Битва під Львовом (24 серпня 1675 року)
- Облога Теребовлі (20 вересня - 11 жовтня 1675 року)
- Битва під Войниловим (24 вересня 1676 року)
- Битва під Журавним (20 вересня - 14 жовтня 1676 року)