Пономарьов Віктор Семенович
Віктор Пономарьов | ||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Віктор Семенович Пономарьов | |||||||||||||||||||||||||
Народження | 8 травня 1924 | |||||||||||||||||||||||||
Горлівка, Донецька губернія, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 27 червня 1972 (48 років) | |||||||||||||||||||||||||
Кострома, РРФСР | ||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 172 см | |||||||||||||||||||||||||
Вага | 65 кг | |||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР | |||||||||||||||||||||||||
Позиція | заххисник, нападник | |||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||
Сезони | Команда | Місце | ||||||||||||||||||||||||
1956 1957—1958 1959—1962 1963 1965—1966 1967—1968 1969 1971 1972 |
«Шахтар» (К) «Металург» (З) «Шинник» (Яр) «Шахтар» (К) «Шинник» (Яр) «Спартак» (Кс) «Світанок» «Алга» «Спартак» (Кс) |
|||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Віктор Семенович Пономарьов (нар. 8 травня 1924, Горлівка, Донецька губернія, УРСР — пом. 27 червня 1972, Кострома, РРФСР) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника та нападника. Майстер спорту СРСР (1949).
Футбольну кар'єру розпочав 1945 року у футболці московського ВПС. У 1949 році прийняв запрошення від московського «Торпедо», з яким виграв кубок СРСР (у фіналі Кубка СРСР 1945 роки проти «Динамо» Москва (2:1) відзначився переможним голом)[1]. На початку 1951 року перейшов до московського ЦБЧА. За армійців провів один матч — 28 червня 1951 року в гостьовому матчі проти горьківського «Торпедо» (5:0) вийшов на заміну та відзначився четвертим голом. По розформуванні ЦБЧА в 1953 році опинився в МВО (Москва). У 1954 році став гравцем сталінського «Шахтаря», де закінчив кар'єру гравця.
По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 1956 році очолив кадіївський «Шахтар». З 1957 року по червень 1958 року тренував запорізький «Металург». У 1959 році приєднався до тренерського штабу ярославльського «Шинника», в якому з перервами до 1966 року працював на посадах старшого тренера та технічного директора. Потім тренував клуби «Шахтар» Караганда (1963), «Світанок» Красноярськ (1969), «Алга» Фрунзе (1971) та «Спартак» Кострома (1972).
У 1972 році помер у Костромі (за іншими даними — в Ярославлі) за невідомих обставин[2].
Старший брат Олександр Пономарьов — заслужений майстер спорту і заслужений тренер СРСР. Виступав за «Трактор» (Сталінград), «Торпедо» (Москва) і «Шахтар» (Сталіно). Другий за результативністю гравець в історії чемпіонатів СРСР, член «Клубу Григорія Федотова».
- «Торпедо» (Москва)
- ЦБЧА (Москва)
- ↑ Победа в Кубке СССР - 1949. - торпедо [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Братья Пономарёвы: доиграли, но не допели[недоступне посилання] (рос.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль тренера на сайті «Український футбол»
- Профіль гравця на сайті teams.by (рос.)
- Профіль гравця [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайті torpedo.ru (рос.)
- Профіль [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] на сайті footbook.ru (рос.)
- Біографія на сайті torpedo.ru (рос.)
- Біографія [Архівовано 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] на сайті sport-strana.ru (рос.)
- Народились 8 травня
- Народились 1924
- Померли 27 червня
- Померли 1972
- Майстри спорту СРСР
- Тренери ФК «Шинник»
- Уродженці Горлівки
- Померли в Костромі
- Радянські футболісти
- Футболісти ВПС (Москва)
- Футболісти «Торпедо» (Москва)
- Футболісти ЦСКА (Москва)
- Футболісти «Шахтаря» (Донецьк)
- Футбольні тренери СРСР
- Тренери ФК «Шахтар» Стаханов
- Тренери ФК «Металург» Запоріжжя
- Тренери ФК «Шахтар» (Караганда)
- Тренери ФК «Алга» Бішкек
- Тренери ФК «Єнісей»