Рейнджер-4
| Рейнджер-4 | |
|---|---|
 Схема космічного апарата Рейнджер-блок 2. (НАСА) | |
| Основні параметри | |
| COSPAR ID | 1962-012A |
| NORAD ID (TLE) | 00280 (мапа) |
| Тип апарата | дослідницький |
| Дата запуску | 23 квітня 1962, 20:50 UTC |
| Ракета-носій | Атлас-Аджена Бі |
| Номер запуску | 133D (AA4) |
| Космодром | Мис Канаверал, СК-12 |
| Тривалість польоту | 64 години |
| Технічні параметри | |
| Маса | 331,1 |
| Джерела живлення | сонячні батареї |
| Посадка на небесне тіло | |
| Небесне тіло | Місяць |
| Дата і час посадки | 26 квітня 1962, 12:49:53 UTC |
| Місце посадки | 15°30′ пд. ш. 130°42′ зх. д. / 15.500° пд. ш. 130.700° зх. д. |
| Прилади | |
| Прилади | телевізійна камера, рентгенівський спектрометр, радарний висотомір, сейсмометр |
Рейнджер-4 — американський безпілотний космічний апарат, призначений для передачі зображень місячної поверхні впродовж 10 хвилин до зіткнення з поверхнею, доставки капсули з сейсмометром на поверхню, збору даних гама-випромінювання в польоті, вивчення відбивної здатності місячної поверхні, продовження випробувань за програмою Рейнджер для розробки наступних міжпланетних апаратів.
Другий з трьох апаратів блоку 2.
Апарати блоку 2 висотою 3,1 м мали шестикутну базу діаметром 1,5 м. Дві панелі сонячних батарей розмахом 5,2 м, що розкривалися в польоті, кріпилися знизу до бази. Спрямована антена з високим коефіцієнтом підсилення, що розкривалася в польоті, була прикріплена знизу до бази. Нагорі розташовувалась капсула з приладами діаметром 30 см, вкрита оболонкою з бальси діметром 65 см для м'якої посадки. Апарат мав однокомпонентний двигун для корекції траєкторії, і твердопаливний двигун тягою 2 270 кг для гальмування.
У капсулі розташовувались: сейсмометр, підсилювач передавач потужністю 50 мВт, регулятор напруги, турнікетна антена, і 6 срібно-кадмієвих батарей, що мали забезпечити прилади живленням впродовж 30 діб. Капсула була розрахована на посадку зі швидкістю 130–160 км/годд
Серед обладнання Рейнджера-4 були:
- телевізійна камера-відикон зі сканувальним пристроєм, що здійснював один знімок за 10 с;
- рентгенівський спектрометр, змонтований на стрілі довжиною 1,8 м;
- радарний висотомір, що використовувався для вивчення відбивної здатності поверхні, а також для визначення моменту відокремлення капсули і вмикання гальмівного двигуна;
- сейсмометр, що мав витримати тверду посадку.
Система зв'язку:
- спрямована антена з високим коефіцієнтом підсилення,
- неспрямована антена з середнім коефіцієнтом підсилення,
- два передавача: один потужністю 50 мВт з частотою 960,1 МГц, другий потужністю 3 Вт з частотою 960,05 МГц
Живлення забезпечували 8680 сонячних елементів у двох панелях, що заряджали срібноцинкові акумуляторні батареї масою 11,5 кг ємністю 1 кВт-год
Управління здійснювалось напівпровідниковим комп'ютером і секвенсером та командами наземних операторів.
Орієнтацію забезпечували напівпровідникове реле часу, сонячні й земні сенсори, реактивні двигуни крену і повороту.
Температура регулювалась пасивним способом з використанням золотого і хромового напилення, білої фарби і полірованої алюмінієвої поверхні.
Рейнджер-4 було успішно запущено 23 квітня 1962.
Імовірно, внаслідок збою в роботі таймера центрального комп'ютера і секвенсера, не відбулось розкриття панелей сонячних батарей і орієнтації апарата. Вимірювальні прилади припинили роботу після 10 годин польоту. Апарат відстежувався за сигналами передавача капсули потужністю 50 мВт, що живився від батарей.
Рейнджер-4 зіткнувся зі зворотним боком поверхні Місяця 26 квітня 1962 о 12:49:53 UTC на швидкості 9600 км/год у точці з координатами 15°30′ пд. ш. 130°42′ зх. д. / 15.500° пд. ш. 130.700° зх. д.
- Рейнджер-4 [Архівовано 3 липня 2016 у Wayback Machine.] в каталозі НАСА(англ.)
- Рейнджер-4 [Архівовано 8 грудня 2014 у Wayback Machine.] в Космічній енциклопедії(англ.)
- Рейнджери другого блоку [Архівовано 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.] в Енциклопедії астронавтики(англ.)
- Рейнджери другого блоку [Архівовано 6 вересня 2014 у Wayback Machine.] на Космічних сторінках Ґюнтера(англ.)
- Рейнджер-4 [Архівовано 9 грудня 2014 у Wayback Machine.] на сторінці Лабораторії реактивного руху(англ.)