Руді Феллер

	Руді Феллер
	Руді Феллер
	Руді Феллер у 2014 році
Особисті дані
Повне ім'я	Рудольф Феллер ; (нім. Rudolf Völler)
Народження	13 квітня 1960 (64 роки)
	Ганау, Гессен, ФРН
Зріст	180 см
Вага	71 кг
Прізвисько	Tante Käthe (укр. Тітка Кет)
Громадянство	Німеччина
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
1968-1975; 1975-1977	«Ганау»; «Кікерс» (Оффенбах)
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Нагороди	Футболіст року в Німеччині (1983) Премія Штайгерd
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Руді Феллер у Вікісховищі

Ру́ді (Рудо́льф) Фе́ллер (нім. Rudolf Völler, *13 квітня 1960, Ганау, Гессен, Німеччина) — німецький футболіст і тренер.

Один з найкращих німецьких форвардів в історії, лідер атак збірної Німеччини протягом 1980-х років. Учасник трьох чемпіонатів світу і трьох чемпіонатів Європи. Віце-чемпіон світу 1986 року і чемпіон світу 1990 року.

Як тренер відомий насамперед роботою зі збірною Німеччини протягом 2000–2004 років, зокрема на «срібному» для команди чемпіонаті світу-2002.

Клубна кар'єра

Народився 13 квітня 1960 року в місті Ганау. Починав займатися футболом у дитячій команді місцевого однойменного клубу, а 1975 року продовжив навчання у клубній структурі «Кікерс» (Оффенбах). Вже з наступного року почав залучатися до складу його основної команди, за яку провів три сезони у другому німецькому дивізіоні.

1980 року перейшов до лав клубу «Мюнхен 1860», з яким у першому сезоні не зміг утриматися в Бундеслізі, а наступного сезону, граючи у більш звичній для себе Другій Бундеслізі, продемонстрував непересічну результативність, забивши 37 голів у 37 іграх першості, чим зацікавив представників амбітніших команд.

Найпредметнішим був інтерес з боку «Вердера», до складу якого Феллер приєднався 1982 року. У складі бременської команди відразу отримав місце основного нападника і у першому ж сезоні з 23 забитими м'ячами став найкращим бомбардиром Бундесліги. В подальшому залишався основною рушійною силою атак бременського клубу, утім титулів у його складі за п'ять проведених сезонів так і не здобув. Середня результативність за цей період кар'єри Феллера у чемпіонаті склала 0,71 голу за матч.

1987 року уклав контракт з італійською «Ромою», у складі якого провів наступні п'ять років своєї кар'єри також у статусі лідера атак. Допоміг римлянам стати володарями Кубка Італії у розіграші 1990/91 років. Зокрема реалізував два пенальті у двоматчевому фіналі змагання (перемога «Роми» 4:2 над «Сампдорією»).

Згодом протягом 1992—1994 років захищав кольори французького «Марселя». У цьому клубі 1993 року здобув перемоги у чемпіонаті Франції та Лізі чемпіонів УЄФА.

Завершив професійну ігрову кар'єру на батьківщині, у клубі «Баєр 04», за команду якого досвідчений нападник виступав протягом 1994—1996 років.

Виступи за збірну

Євро-1984

Восени 1982 року нападника «Вердера» тренерський штаб Юппа Дерваля уперше викликав до лав національної збірної ФРН. Дебют 22-річного на той час гравця відбувся 17 листопада у грі відбору на Євро-1984 проти Північної Ірландії (поразка 0:1). А вже у своїй третій грі за збірну, матчі того ж турніру проти збірної Албанії, Феллер відкрив лік забитим за збірну голам. Згодом по ходу відбору він забив ще по два голи у ворота австрійців і турків, чим забезпечив собі місце у заявці на фінальну частину континентальної першості.

На полях Франції, де проходило Євро-1984, взяв участь у всіх трьох іграх групового етапу і забезпечив перемогу над Румунією (2:1), забивши обидва голи західних німців. Проте ця перемога була для них єдиною і до стадії плей-оф вони не вийшли.

ЧС-1986

Феллер надовго забезпечив собі місце у складі німецької національної команди і, попри лише два забиті м'ячі у відборі на ЧМ-1986, поїхав з нею до Мексики, де проходила фінальна частина мундіалю.

На мексиканських полях став найкращим бомбардиром команди, забивши три голи у шести матчах. Допоміг збірній ФРН сягнути фіналу, в якому на 81-ій хвилині зрівняв рахунок гри (2:2), однак за три хвилини гравці ФРН пропустили третій гол від Аргентини, яка й стала чемпіоном світу-1986.

Євро-1988

У відборі на Євро-1988 збірна ФРН участі не брала, оскільки саме її країну було обрано місцем проведення фінальної частинии змагання.

Безпосередньо на чемпіонаті Європи Феллер знову був основним нападником збірної, однак відзначився лише у третій грі групового етапу, забивши відразу два м'ячі у ворота збірної Іспанії. Утім саме ці голи принесли господарям турніру перемогу 2:0 у вирішальному двобої і вивели їх до стадії плей-оф. На цій стадії у півфіналі західним німцям протистояли майбутні переможці Євро, збірна Нідерландів, якій вони поступилися 1:2.

ЧС-1990

Наступним великим турніром для Феллера став чемпіонат світу 1990 року, куди збірна ФРН впевнено кваліфікувалася не без його допомоги (три голи у п'яти іграх відбору). Безпосередньо на полях Італії, де проходив тогорічний мундіаль, Руді Феллер відзначився трьома голами на груповому етапі, зробивши свій внесок у розгром югославів (4:1, один гол) і еміратців (5:1, два голи).

На стадії плей-оф Феллер голами не відзначався, натомість запам'ятався скандальним інцидентом з нідерландцем Франком Райкардом у матчі 1/8 фіналу. Після одного з епізодів гри Феллер підійшов до головного арбітра матчу і вказав на своє волосся, показуючи судді на те місце, куди плюнув Франк Райкард. В інтерв'ю журналу «Більд», Феллер розповів: «Після того як Райкард грубо зіграв проти мене, я щось крикнув йому, але не називав його «чорною мавпою»! А ось «фашист» у відповідь я почув. Я намагався поговорити з Франком, але він не хоче вступати в діалог зі мною. На полі я часто підвищую голос, як на своїх партнерів, так і на суперників, але не дозволяю собі грубощів, адже я — професіонал». Райкард дав інтерв'ю італійській газеті «Газетта делло Спорт», в якому сказав, що Феллер обізвав його «чорною мавпою», оскільки Райкард — уродженець Суринаму.

Загалом, за винятком чвертьфінальної гри, взяв участь в усіх іграх західних німців на чемпіонаті світу-1990, включаючи фінал, в якому вони взяли реванш за поразку чотирирічної давнини і мінімально здолали Аргентину (1:0), здобувши свій третій титул найсильнішої футбольної збірної світу.

Євро-1992

За два роки, на Євро-1992, Феллер вже поїхав у статусі капітана об'єданої збірної Німеччини. Попри цей статус його участь у турнірі обмежилася першою грою групового етапу, в якій німці зіграли унічию 1:1 зі збірною СНД. Згодом команда Феллера сягнула фіналу, в якому неочікувано поступилася данцям 0:2 і стала лише віце-чемпіоном Європи.

ЧС-1994

Останнім, шостим, великим турніром у складі збірної для Феллера став чемпіонат світу 1994 року у США. На його груповому етапі тренерський штаб команди робив ставку на молодших за віком нападників, а Феллер взяв участь лише у ключовій гри етапу проти іспанців. Але вже у стадії плей-оф саме за досвідченим форвардом було закріплене місце в «основі» бундес-тім. Він сповна відплатив за довіру тренерів, фактично принісши своїм «дублем» команді перемогу у грі 1/8 фіналу проти Бельгії (3:2). А чвертьфінальна гра проти Болгарії (поразка 1:2) стала для Руді Феллера останньою у футболці збірної.

На момент закінчення кар'єри у збірній він був автором 47 голів у 90 матчах команди, поступаючись на той час у рейтингу найрезультативніших нападників в історії збірної Німеччини лише Герду Мюллеру (68 голів).

Кар'єра тренера

Завершивши виступи на футбольному полі, залишився у клубі «Баєр 04», де обійняв позицію спортивного директора.

Після провального для збірної Німеччини Євро-2000, на якому вона не подолала груповий етап, посівше останнє місце у своїй групі, Німецький футбольний союз прийняв відставку очільника національної команди Еріха Ріббека. Стати його наступником було запропоновано Феллеру, який на той момент не мав ані тренерського досвіду, ані відповідної ліцензії. Легендарний нападник прийняв пропозицію і 2 липня 2000 року був офіційно призначений головним тренером німецької збірної. Передбачалося, що він працюватиме з нею лише протягом року, однак згодом з огляду на позитивні результати команди його співпрацю з футбольним союзом було подовжено.

Першим завданням для Феллера-тренера була кваліфікація збірної Німеччини на чемпіонат світу 2002. По ходу відбіркового турніру команда видала декілька провальних ігор, зокрема двічі зігравши унічию з фінами, а також зазнавши принизливої домашньої поразки від англійців (1:5). Попри це врешті-решт збірна під проводом тренера-новачка із завданням виходу на чемпіонат світу впоралася, але, що найголовніше, відбулося її оновлення. У центрі поля Феллер зробив ставку на гравця свого «Баєра» Міхаеля Баллака, а згодом уперше запросив до збірної натуралізованого поляка, молодого форварда «Кайзерслаутерна» Мірослава Клозе, якому почав віддавати перевагу на вістрі атаки над досвідченим Олівером Біргоффом, і якому судилося обійти за результативністю у збірній самого Феллера, а ще згодом стати найкращим бомбардиром в історії бундес-тім.

Причому Клозе дуже швидко почав виправдовувати довіру тренера — вже на чемпіонаті світу 2002 він став найкращим бомбардиром збірної Німеччини, хоча й забив усі свої п'ять голів на груповому етапі, а у плей-оф здебільшого забивав Баллак, чиї голи виявилися єдиними і, відповідно, переможними в іграх чвертьфіналу і півфіналу. Загальний результат збірної, вихід у фінал змагання, був визнаний успішним, і Феллер продовжив працювати з командою.

Очолювані ним діючі віце-чемпіони світу впевнено подолали відбір на Євро-2004, проте їх виступ безпосередньо на континентальній першості був провальним — дві нічиї і поразка у вирішальній грі групового етапу від збірної Чехії не дозволили їм навіть вийти до плей-оф. Після такого результату Феллер залишив тренерський штаб національної команди.

Ще починаючи тренувати збірну, восени 2000 року, він деякий час очолював тренерський штаб клубу «Баєр 04». Тож після відставки зі збірної вирішив продовжити тренерську роботу на клубному рівні. 31 серпня 2004 року його було призначено очільником тренерського штабу італійської «Роми», проте вже менш ніж за місяць німець залишив Італію через незадовільні результати — «вовки» під його керівництвом здобули лише одну перемогу при чотирьох поразках у шести матчах.

Деякий час відпочивши від тренерської роботи, восени 2005 року Руді прийняв пропозицію знову очолити команду «Баєр 04». Проте й тут його команда продемонструвала невпевнену гру, і вже після п'яти ігор (дві перемоги, нічия і дві поразки) він вирішив залишити тренерську роботу. Натомість він зосередився на адміністративній роботі, адже ще з 18 січня 2005 року знову обіймав посаду спортивного директора «Баєра»^[1].

Статистика

Статистика клубних виступів

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національні кубки			Єврокубки			Усього
Сезон	Команда	Ліга	Ігри	Голи		Ігри	Голи		Ігри	Голи	Ігри	Голи
1977-78	«Кікерс» (Офенбах)	Д-2	5	1		—	—		—	—	5	1
1978-79		Д-2	31	11	КН	1	2		—	—	32	13
1979-80		Д-2	38	7	КН	5	2		—	—	43	9
Усього за «Кікерс»			74	19		6	4		0	0	80	23
1980-81	«Мюнхен 1860»	Д-1	33	9	КН	2	1		—	—	35	10
1981-82	«Мюнхен 1860»	Д-2	37	37	КН	2	2		—	—	39	39
Усього за «Мюнхен 1860»			70	46		4	3		0	0	74	49
1982-83	«Вердер» (Бремен)	Д-1	31	23	КН	1	2	КУ	4	5	36	30
1983-84		Д-1	31	18	КН	4	1	КУ	4	0	39	19
1984-85		Д-1	32	25	КН	4	1	КУ	2	0	38	26
1985-86		Д-1	13	9	КН	1	1	КУ	1	0	15	10
1986-87		Д-1	30	22	КН	1	0	КУ	1	0	32	22
Усього за «Вердер»			137	97		11	5		12	5	149	102
1987-88	«Рома» (Рим)	Д-1	21	3	КІ	7	2		—	—	28	5
1988-89		Д-1	29	10	КІ	7	3	КУ	6	2	42	15
1989-90		Д-1	32	14	КІ	6	2		—	—	38	16
1990-91		Д-1	30	11	КІ	10	4	КУ	12	10	52	25
1991-92		Д-1	30	7	КІ	2	0	КК	4	0	37	7
1991-92		Д-1	30	7	СК	1	0	КК	4	0	37	7
Усього за «Рому»			142	45		33	11		22	12	197	68
1992-93	«Олімпік» (Марсель)	Д-1	33	18	КФ	3	2	ЛЧ	8	2	44	22
1993-94	«Олімпік» (Марсель)	Д-1	25	6	КФ	4	0		—	—	29	6
Усього за «Олімпік»			58	24		7	2		8	2	73	28
1994-95	«Баєр» (Леверкузен)	Д-1	30	16	КН	1	0	КУ	3	0	34	16
1995-96	«Баєр» (Леверкузен)	Д-1	32	10	КН	5	2	КУ	2	2	39	14
Усього за «Баєр»			62	26		6	2		5	2	73	30
Загалом		Д-1	432	201		67	27		47	21	657	305
Загалом		Д-2	111	56		67	27		47	21	657	305

Статистика виступів за збірну

Статистика матчів і голів за збірну — Німеччина

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
17-11-1982	Белфаст	Північна Ірландія	1 – 0	Німеччина	Відбір до ЧЄ 1984	-
23-2-1983	Лісабон	Португалія	1 – 0	Німеччина	товариський матч	-
30-3-1983	Тирана	Албанія	1 – 2	Німеччина	Відбір до ЧЄ 1984	1
23-4-1983	Ізмір	Туреччина	0 – 3	Німеччина	Відбір до ЧЄ 1984	-
27-4-1983	Відень	Австрія	0 – 0	Німеччина	Відбір до ЧЄ 1984	-
7-6-1983	Люксембург	Німеччина	4 – 2	Югославія	товариський матч	-
7-9-1983	Будапешт	Угорщина	1 – 1	Німеччина	товариський матч	1
5-10-1983	Гельзенкірхен	Німеччина	3 – 0	Австрія	Відбір до ЧЄ 1984	2
26-10-1983	Берлін	Німеччина	5 – 1	Туреччина	Відбір до ЧЄ 1984	2
20-11-1983	Саарбрюккен	Німеччина	2 – 1	Албанія	Відбір до ЧЄ 1984	-
15-2-1984	Варна	Німеччина	3 – 2	Болгарія	товариський матч	1
29-2-1984	Брюссель	Бельгія	0 – 1	Німеччина	товариський матч	1
28-3-1984	Ганновер	Німеччина	2 – 1	СРСР	товариський матч	1
18-4-1984	Страсбург	Німеччина	0 – 1	Франція	товариський матч	-
22-5-1984	Цюрих	Італія	0 – 1	Німеччина	товариський матч	-
14-6-1984	Страсбург	Німеччина	0 – 0	Португалія	ЧЄ 1984 - 1-й етап	-
17-6-1984	Ланс	Німеччина	2 – 1	Румунія	ЧЄ 1984 - 1-й етап	2
20-6-1984	Париж	Іспанія	1 – 0	Німеччина	ЧЄ 1984 - 1-й етап	-
12-9-1984	Дюссельдорф	Німеччина	1 – 3	Аргентина	товариський матч	-
17-10-1984	Кельн	Німеччина	2 – 0	Швеція	Відбір до ЧС 1986	-
16-12-1984	Та-Калі	Мальта	2 – 3	Німеччина	Відбір до ЧС 1986	-
29-1-1985	Гамбург	Німеччина	0 – 1	Угорщина	товариський матч	-
24-2-1985	Лісабон	Португалія	1 – 2	Німеччина	Відбір до ЧС 1986	1
27-3-1985	Саарбрюккен	Німеччина	6 – 0	Мальта	Відбір до ЧС 1986	-
17-4-1985	Аугсбург	Німеччина	4 – 1	Болгарія	товариський матч	2
30-4-1985	Прага	Чехословаччина	1 – 5	Німеччина	Відбір до ЧС 1986	-
15-6-1985	Мехіко	Мексика	2 – 0	Німеччина	товариський матч	-
26-8-1985	Москва	СРСР	1 – 0	Німеччина	товариський матч	-
25-9-1985	Стокгольм	Швеція	2 – 2	Німеччина	Відбір до ЧС 1986	1
11-5-1986	Бохум	Німеччина	1 – 1	Югославія	товариський матч	1
14-5-1986	Дортмунд	Німеччина	3 – 1	Нідерланди	товариський матч	2
4-6-1986	Керетаро	Уругвай	1 – 1	Німеччина	ЧС 1986 - 1-й етап	-
6-6-1986	Керетаро	Німеччина	2 – 1	Шотландія	ЧС 1986 - 1-й етап	1
13-6-1986	Керетаро	Данія	2 – 0	Німеччина	ЧС 1986 - 1-й етап	-
17-6-1986	Монтеррей	Німеччина	1 – 0	Марокко	ЧС 1986 - 1/8 фіналу	-
25-6-1986	Гвадалахара	Німеччина	2 – 0	Франція	ЧС 1986 - півфінал	1
29-6-1986	Мехіко	Аргентина	3 – 2	Німеччина	ЧС 1986 - Фінал	1	віце-чемпіони світу
24-9-1986	Копенгаген	Данія	0 – 2	Німеччина	товариський матч	-
29-10-1986	Відень	Австрія	1 – 4	Німеччина	товариський матч	1
25-3-1987	Тель-Авів	Ізраїль	0 – 2	Німеччина	товариський матч	-
18-4-1987	Кельн	Німеччина	0 – 0	Італія	товариський матч	-
12-8-1987	Берлін	Німеччина	2 – 1	Франція	товариський матч	2
9-9-1987	Дюссельдорф	Німеччина	3 – 1	Англія	товариський матч	-
23-9-1987	Гамбург	Німеччина	1 – 0	Данія	товариський матч	1
14-10-1987	Гельзенкірхен	Німеччина	1 – 1	Швеція	товариський матч	-
31-3-1988	Берлін	Німеччина	1 – 1	Швеція	товариський матч	1
2-4-1988	Берлін	Німеччина	1 – 0	Аргентина	товариський матч	-
27-4-1988	Кайзерслаутерн	Німеччина	1 – 0	Швейцарія	товариський матч	-
4-6-1988	Бремен	Німеччина	1 – 1	Югославія	товариський матч	-
10-6-1988	Дюссельдорф	Німеччина	1 – 1	Італія	ЧЄ 1988 - 1-й етап	-
14-6-1988	Гельзенкірхен	Німеччина	2 – 0	Данія	ЧЄ 1988 - 1-й етап	-
17-6-1988	Мюнхен	Німеччина	2 – 0	Іспанія	ЧЄ 1988 - 1-й етап	2
21-6-1988	Гамбург	Німеччина	1 – 2	Нідерланди	ЧЄ 1988 - півфінал	-
31-8-1988	Гельсінкі	Фінляндія	0 – 4	Німеччина	Відбір до ЧС 1990	2
19-10-1988	Мюнхен	Німеччина	0 – 0	Нідерланди	Відбір до ЧС 1990	-
22-3-1989	Софія (місто)	Болгарія	1 – 2	Німеччина	товариський матч	1
26-4-1989	Роттердам	Нідерланди	1 – 1	Німеччина	Відбір до ЧС 1990	-
31-5-1989	Кардіфф	Уельс	0 – 0	Німеччина	Відбір до ЧС 1990	-	кап.
4-10-1989	Дортмунд	Німеччина	6 – 1	Фінляндія	Відбір до ЧС 1990	1
25-4-1990	Штутгарт	Німеччина	3 – 3	Уругвай	товариський матч	1
26-5-1990	Дюссельдорф	Німеччина	1 – 0	Чехословаччина	товариський матч	-
30-5-1990	Гельзенкірхен	Німеччина	1 – 0	Данія	товариський матч	1
10-6-1990	Мілан	Югославія	1 – 4	Німеччина	ЧС 1990 - 1-й етап	1
15-6-1990	Мілан	Німеччина	5 – 1	ОАЕ	ЧС 1990 - 1-й етап	2
19-6-1990	Мілан	Колумбія	1 – 1	Німеччина	ЧС 1990 - 1-й етап	-
24-6-1990	Мілан	Німеччина	2 – 1	Нідерланди	ЧС 1990 - 1/8 фіналу	-
4-7-1990	Турин	Німеччина	1 – 1 д.ч. (4 - 3 п.п.)	Англія	ЧС 1990 - півфінал	-
8-7-1990	Рим	Німеччина	1 – 0	Аргентина	ЧС 1990 - Фінал	-	чемпіони світу
29-8-1990	Лісабон	Португалія	1 – 1	Німеччина	товариський матч	-
10-10-1990	Стокгольм	Швеція	1 – 3	Німеччина	товариський матч	1
31-10-1990	Люксембург	Люксембург	2 – 3	Німеччина	Відбір до ЧЄ 1992	1
19-12-1990	Штутгарт	Німеччина	4 – 0	Швейцарія	товариський матч	1
27-3-1991	Франкфурт-на-Майні	Німеччина	2 – 1	СРСР	товариський матч	-
1-5-1991	Ганновер	Німеччина	1 – 0	Бельгія	Відбір до ЧЄ 1992	-
5-6-1991	Кардіфф	Уельс	1 – 0	Німеччина	Відбір до ЧЄ 1992	-
16-10-1991	Нюрнберг	Німеччина	4 – 1	Уельс	Відбір до ЧЄ 1992	1
20-11-1991	Брюссель	Бельгія	0 – 1	Німеччина	Відбір до ЧЄ 1992	1
18-12-1991	Леверкузен	Німеччина	4 – 0	Люксембург	Відбір до ЧЄ 1992	-
25-3-1992	Турин	Італія	1 – 0	Німеччина	товариський матч	-
22-4-1992	Прага	Чехословаччина	1 – 1	Німеччина	товариський матч	-	кап.
30-5-1992	Гельзенкірхен	Німеччина	1 – 0	Туреччина	товариський матч	1	кап.
2-6-1992	Бремен	Німеччина	1 – 1	Північна Ірландія	товариський матч	-	кап.
12-6-1992	Норрчепінг	СНД	1 – 1	Німеччина	ЧЄ 1992 - 1-й етап	-	кап.
14-10-1992	Дрезден	Німеччина	1 – 1	Мексика	товариський матч	1
29-5-1994	Ганновер	Німеччина	0 – 2	Ірландія	товариський матч	-
8-6-1994	Торонто	Канада	0 – 2	Німеччина	товариський матч	1
21-6-1994	Чикаго	Іспанія	1 – 1	Німеччина	ЧС 1994 - 1-й етап	-
2-7-1994	Чикаго	Німеччина	3 – 2	Бельгія	ЧС 1994 - 1/8 фіналу	2
10-7-1994	Нью-Йорк	Болгарія	2 – 1	Німеччина	ЧС 1994 - чвертьфінал	-
Усього		Матчів (13 місце)	90		Голів (4 місце)	47

Тренерська статистика

Команда	З	По	Статистика
Команда	З	По	І	В	Н	П	В %	Дов.
Німеччина	2 липня 2000	24 червня 2004	53	29	11	13	54,72	^[2]
«Баєр 04»	21 жовтня 2000	11 листопада 2000	7	5	2	0	71,43	^[3]
«Рома»	31 серпня 2004	27 вересня 2004	6	1	1	4	16,67	^[4]
«Баєр 04»	16 вересня 2005	9 жовтня 2005	5	2	1	2	40,00	^[3]
Усього			71	37	15	19	52,11	—

Титули і досягнення

Як гравець

Збірна Німеччини

«Рома»

«Марсель»

Ліга Чемпіонів: 1993
Чемпіон Франції: 1993 (титул скасований через скандал)

Як тренер

Збірна Німеччини

Віце-чемпіон світу: 2002

Індивідуальні

Примітки

↑ Профіль на сайті Баєр 04 (англ.)
↑ Nationaltrainer. DFB. Архів оригіналу за 3 січня 2012. Процитовано 22 січня 2014. (нім.)
↑ ^а ^б Bayer 04 Leverkusen. kicker. Архів оригіналу за 17 січня 2014. Процитовано 22 січня 2014. (нім.)
↑ AS Roma » Dates & results 2004/2005. World Football. Процитовано 22 січня 2014. (англ.)

Посилання

Руді Феллер на сайті ФІФА (англ.)

Руді Феллер на сайті transfermarkt.com (англ.)
Руді Феллер на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
Руді Феллер на сайті fussballdaten.de (нім.)
Руді Феллер на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». (італ.)

Портал «Біографії» Портал «Футбол»

[1] Профіль на сайті Баєр 04 (англ.)

[2] Nationaltrainer. DFB. Архів оригіналу за 3 січня 2012. Процитовано 22 січня 2014. (нім.)

[Bayer_04_Leverkusen_–_Trainerhistorie-3] а ^б Bayer 04 Leverkusen. kicker. Архів оригіналу за 17 січня 2014. Процитовано 22 січня 2014. (нім.)

[4] AS Roma » Dates & results 2004/2005. World Football. Процитовано 22 січня 2014. (англ.)

[1]

[2]

[3]

[4]