Координати: 49°5′59″ пн. ш. 25°22′52″ сх. д. / 49.09972° пн. ш. 25.38111° сх. д. / 49.09972; 25.38111
Очікує на перевірку

Рукомиш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Рукомиш
Знак с. Рукомиш
Знак с. Рукомиш
Знак с. Рукомиш
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ UA61060070340029842
Облікова картка Рукомиш 
Основні дані
Перша згадка 1379
Населення 427
Територія 0.980 км²
Густота населення 435.71 осіб/км²
Поштовий індекс 48420
Телефонний код +380 3544
Катойконіми Рукомишці
Географічні дані
Географічні координати 49°5′59″ пн. ш. 25°22′52″ сх. д. / 49.09972° пн. ш. 25.38111° сх. д. / 49.09972; 25.38111
Водойми р. Стрипа
Найближча залізнична станція Бучач
Місцева влада
Адреса ради 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста Конопада Марія Петрівна
Карта
Рукомиш. Карта розташування: Україна
Рукомиш
Рукомиш
Рукомиш. Карта розташування: Тернопільська область
Рукомиш
Рукомиш
Мапа
Мапа

CMNS: Рукомиш у Вікісховищі

Руко́миш — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Підпорядковувалося колишній Заривинецькій сільраді. Розташоване на правому березі р. Стрипа, за 5 км від Бучачу і за 7 км від найближчої залізничної станції Бучач.
Населення — 419 осіб (2007 р.).

Є родовище травертину.

Історія

[ред. | ред. код]
Рукомиш на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Перша писемна згадка про село — 1379 р.; згадане в фундаційній грамоті шляхтича Міхала Авданця для костелу в Бучачі.[1] Міхал Абданк з Бучача мав початково тут свою садибу[джерело?]. Авраам Авданець з Рукомиша згадується 14 серпня 1421 р.[2] 15 травня 1443 р. Мачко — син Авданця з Рукомиша, подав позов проти Міхала «Мужила» Бучацького[3]

Діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар» тощо, кооператива.

У травертинових печерах біля Рукомиша в 1967 році переховувався підпільник з УПА, якого виявили кадебісти. Повстанець довгий час відстрілювався, потім облив гасом документи та вирішив не здаватись. Цей бій вважають останнім під збройної боротьби повстанців проти окупантів.[4]

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[5].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 427 100%

Політика

[ред. | ред. код]

Парламентські вибори, 2019

[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610154, розташована у приміщенні клубу.

Результати

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ I ступеня, ФАП, бібліотека, торговельний заклад.

Релігія

[ред. | ред. код]

Священики

[ред. | ред. код]
  • о. Симеон Білинкевич, УГКЦ
  • о. Йосип Білинкевич (УГКЦ, 1866—1916)
  • о. Іван Лабій (УГКЦ, 1916-1920)
  • о. Барановський (УГКЦ, 1921-1944)
  • о. Михайло Суканець (УАПЦ, нині)

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

У селі зберігся храм колишнього печерного монастиря (вважають, що перші ченці поселились тут наприкінці XIII століття).

Є мурована церква святого Онуфрія (1768 року, освячена деканом о. Хадзинським;[10] у ній зберігається скульптура цього святого (Онуфрія Великого) XVIII століття — як вважають, роботи славетного Івана Георгія Пінзеля), каплички (1856 р., 2006 р.), «фігура» Матері Божої, Хресна дорога (2007 р.).

Пам'ятки природи: Рукомиський явір, скелі.

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • о. Василь Білінський (у світі Василь Іванович Білінський; 4 квітня 1909, с. Рукомиш — 28 липня 1989) — підпільний священик УГКЦ, душпастирював у с. Прибин Перемишлянського району. Похований на цвинтарі с. Прибин.
  • Михайлецький Юрій — вояк УПА.

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów, 1882. — S. 87, 156.
  2. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 27.
  3. Акти ґродські і земські. — Львів, 1889. Т. 14. — S. 93.
  4. Лебідь Н. Володимир Бірчак: Останній повстанець УПА дав бій кадебістам у 1967-му // Україна молода. — К. — 2016. — № 48 (5041) (19 квіт.). — С. 9. — (Історія).
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  9. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  10. Туристичний маршрут « До Зарваниці». Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 30 жовтня 2014.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]