Тибла
Ти́бла (ест. tibla, множ.: tiblad, tiblat, tiblasid[1]) — в розмовній естонській мові зневажливе прізвисько представників російськомовного населення Естонії[2]. У російськомовних словниках слово майже не фіксується[3], проте присутнє в естонських словниках[4] і трапляється в ЗМІ.
 | Ця стаття містить ненормативну лексику. Її вміст може здатися деяким читачам образливим чи непристойним. |
Етимологія слова достеменно не відома.
Найімовірніше походить від лайливого російського словосполучення «ты, бля»[5], це звернення місцеві жителі могли чути від бійців Червоної Армії або в армії Естонії від російськомовних співгромадян[6].
В естонській фонетиці словосполучення трансформувалося в легше для вимови «тибла» і увійшло в мовний ужиток[7][8][9].
Костянтин Кіляков, який утік із полону в 1944 році, згадував про своє перебування 1941 року в Талліннській в'язниці разом із декількома естонськими злочинцями:
Эстонцы очень плохо относились к русским. Они обзывали нас бранной кличкой «тибла», заставляли нас спать у параши… Разговаривать по-русски они не хотели и на любой вопрос неизменно отвечали — «тибла»[10].
- ↑ Eesti õigekeelsussõnaraamat ÕS 2006.(ест.)
- ↑ Росбалт [Архівовано 2009-03-16 у Wayback Machine.]: «Слово „тибла“ нередко используется в эстонском языке, как уничижительное определение жителей Эстонии, для которых родным языком является русский.».
- ↑ Тибла[недоступне посилання] — статья из Тришин, В. Большой словарь-справочник синонимов русского языка ASIS, 2010.
- ↑ См. Eesti õigekeelsussõnaraamat ÕS 2006.(ест.)
- ↑ «Бог створив цапа, а чорт кацапа» — як називають росіян у світі. 7 ДНІВ-УКРАЇНА. ТОВ Торгово-інформаційний дім «7 ДНІВ-УКРАЇНА». 21.09.2014. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 13 червня 2019.
- ↑ Вадим Анцупов (28.02.2018). Откуда взялись и пошли по земле Эстонской «тиблы». Sputnik. Процитовано 13 червня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)(рос.) - ↑ Iris Metsmägi, Meeli Sedrik, Sven-Erik Soosaar.. Eesti etümoloogiasõnaraamat. — ISBN 978-9985-79-478-4.
- ↑ Richard Kleis.. Eesti Entsiklopeedia.
- ↑ Кадри Вийрес: «тибла» — это слово с пейоративным окрасом [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Столица, 21 января 2015 года
- ↑ Коровин, В. Органы государственной безопасности СССР в Великой Отечественной войне. Том V. Книга 2. Границы СССР восстановлены (1 июля — 31 декабря 1944 г.) — М.: Кучково поле, 2007. — 896 с. — ISBN 978-5-9950-0023-5
- Ariste P. Einige seltene Ethnonyme // Linguistica. XIII. Uurimusi üld- ja rakenduslingvistika alalt = Исследования по общему и прикладному языкознанию. — Тарту, 1980. — С. 3—6. — (Учёные записки Тартуского государственного университета. Вып. 544).(нім.)
- Грищенко А., Николина Н. Экспрессивные этнонимы как приметы языка вражды. — Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2006.
- Коробкова О. Маркеры языка вражды в номинациях этнической принадлежности: социолингвистический аспект. — Кафедра ЮНЕСКО «Теория образования в поликультурном обществе» РГПУ имени А. И. Герцена, 2008.
- Laineste L. Dysphemisms on the Estonian Internet (+[1]). — Mäetagused. Hüperajakiri, #38. — 2008. — С. 732.(ест.)(англ.)
- Йосеф, К. Испытание на здравомыслие. — «Молодёжь Эстонии», 29 мая 2006 года.
- Кленский, Д. Ярмо запоздавшей независимости. — Delfi.ee, 8 апреля 2008 года.
- Маловерьян, Ю. Русские в Эстонии: другой взгляд на мир. — «Русская служба Би-би-си», 1 августа 2007 года.
- Петров, М. Сознательное и бессознательное в жизни эстонца. — Delfi.ee, 18 декабря 2007 года.
- Тинн, Э. Хватит бахвалиться. — «Вести недели», 13 ноября 2008 года.
- Эхала, М. Момент примирения. — Eesti Päevaleht, 14 июня 2007 года.