Туманян Ованес Тадевосович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ованес Тадевосович Туманян
вірм. Հովհաննես Թադևոսի Թումանյան
Народився7 (19) лютого 1869(1869-02-19)
с. Дсех, марз Лорі, Вірменія
Помер23 березня 1923(1923-03-23) (54 роки)
Москва, Росія
ПохованняПантеон Ходживанка[1]
Країна Російська імперія
 СРСР
Національністьвірменин
Місце проживанняТбілісі[2]
Діяльністьпоет, письменник, громадський діяч
Сфера роботитворче та професійне письмоd[3], проза[3], поезія[3], філософія[3] і чеснота[3]
Alma materНерсісянська школа (1887)[2]
Мова творіввірменська
Роки активностісередина 1880-х рр. — 1923 р.
Жанрвірш[d], оповідна поезіяd, казка і балада
Magnum opusАнуш[d], The Capture of Fort Tmukd, Q16376668?, Q21213142? і Fairy tales of Hovhannes Toumaniand
ЧленствоVernatund[2][1]
У шлюбі зOlga Tumanyand
ДітиNvard Tʻumanyand, Tamar Tumanyand, Мушег Туманянd, Ashkhen Tumanyand, Артавазд Туманянd, Амлік Туманянd, Areg Tumanyand, Ануш Туманянd, Arpenik Tumanyand і Седа Туманянd
Автограф

CMNS: Туманян Ованес Тадевосович у Вікісховищі

Оване́с Тадево́сович Туманя́н (вірм. Հովհաննես Թադևոսի Թումանյան; 7 (19) лютого 1869(18690219), село Дсех, Вірменія — 23 березня 1923, Москва, Росія) — вірменський поет та письменник, громадський діяч.

Біографія

[ред. | ред. код]

Рід Туманянів походить від вірменського княжого (нахарарського) роду Маміконянів, від її гілки, яка правила в середні століття в селі Дсех (Лорі). Ованес Туманян народився в сім'ї священика. У 1878—1883 отримав початкову освіту в школі Степанавану, а потім перевівся до школи Нерсесян в Тіфлісі (Тбілісі), однак через матеріальні труднощі був змушений у 1887 р. залишити її і влаштуватися на роботу в Тіфліський вірменський народний суд, а пізніше — у Вірменську видавничу спілку.

Писати почав з середини 1880-х років, працював у вірменських газетах і журналах.

Здобув широку популярність після виходу збірки «Поезії» (вірм., 2 т., 1890—1892). У багатьох своїх творах Туманян звертається до нелегкої долі вірменського селянства, до різних сторін традиційного укладу його життя. На дану тематику його поеми: «Маро» (1887, опубл. 1892), «Сако з Лорі» (1889, опубл. 1890), трагедія «Ануш» (1890, опубл. 1892, А. Тіграняном до неї написана опера).

У 1899 в Тіфлісі створив літературний гурток «Вернатун», членом якого були видні вірменські поети, письменники, художники та композитори.

Був відомий також як громадський діяч, двічі був заарештований царським урядом. У 1912-21 рр.. був головою Кавказького союзу вірменських письменників, у роки Геноциду вірмен допомагав біженцям із Західної Вірменії (за що був нагороджений народним званням «Поет всіх вірмен»), виступав за перемир'я у вірмено-грузинської війні 1918 року. Після радянізації Вірменії очолював Комітет допомоги Вірменії.

Був у дружніх стосунках із багатьма вірменськими, грузинськими, російськими поетами та письменниками свого часу, перекладав із декількох мов (Байрон, Гете, Пушкін).

Помер у Московській лікарні, від раку. Похований у Тбілісі.

Ім'ям Туманяна названо місто у Вірменії, вулиці, в тому числі й в Києві, школи, йому встановлено пам'ятники. З 1953 року в Єревані (а пізніше і в селі Дсех) діє музей поета.

Зображено на сучасній купюрі 5.000 драм.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Мав міцну і велику сім'ю, 10 дітей — 4 сина та 6 дочок, деякі з яких згодом стали відомими діячами. Один із синів Туманяна Артавазд (1894—1918) загинув у 1918 році під час наступу турецьких військ на Кавказькому фронті. Троє інших синів — Мушег (1889—1938), Амлік (1896—1937) і Арег (1900—1938) були репресовані і розстріляні в епоху сталінізму. Відомими туманянознавцями були Седа і Ануш Туманяни.

Твори

[ред. | ред. код]

Багато творів Туманяна («Собака і кіт», «Смерть Кікоса», «Хоробрий Назар», «Ануш», «У вірменських горах», «Невезучий Панос», «Брехун» та інші) перетворилися на класику вірменської літератури. В основі багатьох поем («Взяття фортеці Тмук» (1902), «Глорія», «Парван», «Давид Сасунський»), балад і казок («Крапля меду», «Дурень») Туманяна лежить вірменський фольклор.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б Հայկական համառոտ հանրագիտարանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
  2. а б в Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. ԽուդավերդյանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  3. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних