Перейти до вмісту

Шерил Кроу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шерил Кроу
Sheryl Suzanne Crow
Основна інформація
Повне ім'яШеріл Сьюзен Кроу
Дата народження11 лютого 1962(1962-02-11)[1][2][3] (62 роки)
Місце народженняКеннетт, Міссурі, США
Роки активності1986-наш час
Громадянство США
Віросповіданняхристиянство[4]
Професіїавторка-виконавиця, співачка, композиторка, піаністка, акторка, гітаристка, телеакторка, студійна виконавиця, кінорежисерка
ОсвітаМіссурійський університет
Співацький голосмецо-сопрано
Інструментигітара, бас-гітара, клавішні
Моваанглійська
Жанркантрі, поп-рок
ЛейблA&M, Warner Bros.
Нагороди
sherylcrow.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Шеріл Сьюзен Кроу (англ. Sheryl Suzanne Crow; 11 лютого 1962, Кеннетт, штат Міссурі) — американська музикантка, піснярка, продюсерка, акторка та політична активістка. Авторка пісень, дев'ятиразова володарка премії "Греммі".

Життєпис

[ред. | ред. код]

Шеріл Кроу народилася 11 лютого 1962 року у Кеннеті, штат Міссурі[5].

Її батько — Вендел Кроу (Wendell Crow), був джазовим музикантом-аматором. Мати — Берніс Кроу (Bernice Crow), працювала вчителькою музики за класом фортепіано. Батьки всіляко заохочували дітей (а їх було четверо) до занять музикою, так що вже у 6 років Шеріл почала освоювати піаніно, у 13 років стала солісткою шкільного хору, а в 14 – почала писати пісні. Окрім музики, вона очолювала шкільну танц-групу підтримки на спортивних змаганнях.

1987–1991 Ранні роки

[ред. | ред. код]

Після закінчення університету Міссурі Кроу працювала учителем музики в початковій школі Келлісон у Фентоні, штат Міссурі. Викладання вдень давало їй можливість співати в групах на вихідних. Пізніше її познайомили з місцевим музикантом і продюсером Джеєм Олівером[en]. Він мав студію в підвалі будинку своїх батьків у Сент-Луїсі і допомагав їй, використовуючи її в рекламних джинглах. Її першим джинглом був шкільний ролик для універмагу Famous-Barr у Сент-Луїсі. Незабаром після цього вона співала в рекламних джинглах для McDonald's і Toyota. У сегменті 60 Minutes вона цитувала слова, що вона заробила 40 000 доларів лише на рекламі McDonald's[6].

У 1986 році вона вирушила в Лос-Анджелес у пошуках удачі та нових можливостей для професійної реалізації. Зрештою, їй пощастило і вона успішно пройшла прослуховування в бек-групу Майкла Джексона, який готувався до промотуру «Bad». На початку 1989 року 18-місячний марафон завершився, і після туру Шеріл повернулася до написання своїх пісень.

1992 дебютний альбом

[ред. | ред. код]

У 1992 році Шеріл записала свою першу спробу дебютного альбому з продюсером Стінга Х'ю Падгамом. Однойменний дебютний альбом мав вийти у вересні 1992 року[7], але Кроу та її лейбл спільно вирішили, що альбом не заслуговує випуску. Кроу описала його як «занадто штучний» і «гладкий»[8], однак цей альбом був широко поширений через файлообмінні мережі та промо-касети. Тим часом пісні Кроу записували такі відомі виконавці як Селін Діон, Тіна Тернер і Вайнонна Джад[9].

1994–1997 Міжнародний успіх

[ред. | ред. код]

У 1996 році Кроу випустила свій другий однойменний альбом[10]. Вона сама продюсувала альбом, а також грала на різних інструментах, від різноманітних гітар, бас-гітари чи педальних слайд-гітар до різних органів і фортепіано. Дебютний сингл «If It Makes You Happy[en]» став успішним на радіо та приніс їй дві нагороди «Греммі» за найкраще жіноче рок-вокальне виконання та найкращий рок-альбом[11]. Інші сингли включали «A Change Would Do You Good», «Home» і «Everyday Is a Winding Road». Альбом був заборонений до продажу в Wal-Mart, оскільки в тексті пісні «Love Is a Good Thing» Кроу говорить, що Wal-Mart продає зброю дітям[12][13]. Альбом також містить пісню протесту під назвою «Redemption Day», яку Джонні Кеш виконав у своєму останньому альбомі American VI: Ain't No Grave.

У 1997 році Кроу виступала на шоу Another Roadside Attraction. Також у 1997 році Кроу написала пісню до фільму про Джеймса Бонда «Завтра не помре ніколи». Її пісня «Tomorrow Never Dies[en]» була номінована на премію «Греммі» та «Золотий глобус» за найкращу оригінальну пісню[14][15].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Кроу не була одружена. З 2003 по 2005 рік зустрічалася з велогонщиком Ленсом Армстронгом[16].

У неї є два прийомні сини — Ваєтт Стівен Кроу (нар. 29.04.2007)[17] і Леві Джеймс Кроу (нар. 30.04.2010)[17].

У 2003 році їй діагностували рак молочної залози. У листопаді 2011 року, через кілька років після перемоги над недугою, у Кроу було діагностовано іншу пухлину мозку, з якою співачка живе донині[18].

Творчість

[ред. | ред. код]

Дискографія

[ред. | ред. код]

Ролі у кіно

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль
1996 Fairway to Heaven Репортер
1998 54 Відвідувач
1999 The Minus Man Лаура Блум
2004 De-Lovely Музичний виконавець

Відео

[ред. | ред. код]
  • Live in London (1997)
  • Rockin' the Globe (1999)
  • The Very Best of Sheryl Crow: The Videos (2003)
  • C’mon America 2003 (2003)
  • Wildflower Tour Live from New York (2006)
  • Cougar Town (2010)

Саундтреки

[ред. | ред. код]
Рік Назва фільму Назва пісні
1997 Завтра не помре ніколи «Tomorrow Never Dies»
2006 Тачки «Real Gone»
2008 Реслер «Sweet Child o' Mine»
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шерил Кроу

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #124611249 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  4. ↑ https://www.christianpost.com/news/sheryl-crow-explains-why-she-has-a-church-on-her-50-acre-property.html
  5. ↑ Sheryl CROW : История. Архів оригіналу за 3 вересня 2009. Процитовано 13 липня 2009. [Архівовано 2009-09-03 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Sheryl Crow Sounds Off. CBS News. 9 січня 2003. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 9 червня 2014.
  7. ↑ Sheryl Crow - Unreleased First Album 1992. SoundBoard. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  8. ↑ Browne, David (24 лютого 1995). Sheryl Crow. Entertainment Weekly (англ.). Meredith Corporation. Процитовано 14 травня 2022.
  9. ↑ Sheryl Crow - The Unreleased Album. LetsSingIt (англ.). Процитовано 14 травня 2022.
  10. ↑ Jagger, Mick; Loewenstein, Dora; Dodd, Philip (October 2003). According to the Rolling Stones. Chronicle Books. с. 316. ISBN 0-8118-4060-3.
  11. ↑ Winners of the 1997 Grammy Awards. The New York Times. 28 лютого 1997. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 9 вересня 2013.
  12. ↑ Errico, Marcus (10 липня 1996). Wal-Mart Bans Sheryl Crow's Next Album. E!. Архів оригіналу за 3 вересня 2009. Процитовано 23 серпня 2009. Wal-Mart, the nation's largest retailer, is refusing to carry Crow's upcoming album, because one song says the chain sells guns to kids.
  13. ↑ Wal-Mart Bans Album Over Gun Sale Lyrics. Los Angeles Times. 10 вересня 1996. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
  14. ↑ Grammy Award nominations at a glance. Turkishdailynews.com.tr. 7 квітня 2005. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 19 жовтня 2010.
  15. ↑ Tomorrow Never Dies (1997). Movies & TV Dept. The New York Times. 2009. Архів оригіналу за 3 травня 2009. Процитовано 19 жовтня 2010.
  16. ↑ «У Шерил Кроу опухоль мозга» [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.] «Новый Взгляд»
  17. ↑ а б Announcing….. [Архівовано 2007-09-28 у Wayback Machine.] May 12, 2007
  18. ↑ Sheryl Crow reveals benign brain tumor: Reps says singer is healthy and happy despite diagnosis — NY Daily News. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 6 червня 2012.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шерил_Кроу&oldid=44196424