Aichi F1A

Aichi F1A
Призначення:	гідролітак
Перший політ:	1936
На озброєнні у:	Імперський флот Японії
Розробник:	Aichid
Всього збудовано:	2
Екіпаж:	2 особи
Крейсерська швидкість:	185 км/год
Максимальна швидкість (МШ):	390 км/год
Дальність польоту:	1 500 км
Тривалість польоту:	8,5 год
Практична стеля:	9 275 м
Довжина:	9,30 м
Висота:	4,10 м
Розмах крила:	11,00 м
Площа крила:	28,00 м²
Споряджений:	2 100 кг
Двигуни:	1 х Nakajima Hikari 1, 730 к.с.
Підвісне озброєння:	2 x 60
Кулеметне озброєння:	2 х 7,7-мм кулемети «Тип 97» 1 х 7,7-мм кулемет «Тип 92»

Aichi F1A (яп. 十試水上観測機, розвідувальний гідролітак морський Тип 10) — проєкт розвідувального гідролітака Імперського флоту Японії періоду 1930-х років.

Історія створення

У 1935 році командування ВПС Імперського флоту Японії сформулювало завдання 10-Сі на розробку розвідувального поплавкового літака, який мав би замінити Nakajima E8N. Вимоги до літака були досить серйозні. Він мав мати характеристики, співмірні із характеристиками винищувача — мати максимальну швидкість 380 км/г, автономність 8 г 30 хв, бути озброєним двома курсовими кулеметами, нести бомбове навантаження до 120 кг і здійснювати бомбометання з пікірування.

Завдання було видане всім провідним авіаційним фірмам Японії — Kawanishi, Nakajima, Aichi. Також до проєкту долучилась фірма Mitsubishi, яка до цього не мала досвіду розробки гідролітаків. Оскільки фірма Nakajima мала замовлення на розробку палубних торпедоносця, розвідника, пікірувальника та базового бомбардувальника, вона відмовилась від участі у конкурсі. Фірма Kawanishi розробила тільки ескізний проєкт літака. Таким чином, основне суперництво розгорілось між фірмами Mitsubishi та Aichi.

На фірмі Aichi розробку очолив інженер Тецуо Мікі, учень Ернста Хейнкеля і постійний представник компанії на фірмі Heinkel. Він почав розробляти одразу два варіанти літака — з поплавковим та колісним шасі. Для літака була обрана схема біплана, крила обшивались спеціальною фанерою, передня кромка була з плексигласу. Крила були оснащені досить рідкісними у ті часи закрилками. Фюзеляж був обшитий дюралевими листами великої площі, щоб зменшити кількість швів, які негативно впливали на аеродинамічні параметри. У морському варіанті літак був оснащений одним центральним поплавком та двома стабілізуючими, у сухопутному — шасі в обтічниках. Літак був оснащений двигуном Nakajima Hikari 1 потужністю 730 к.с. Озброєння складалось з двох синхронних курсових 7,7-мм кулеметів «Тип 92» та одного 7,7-мм кулемета «Тип 97», розміщеного в кабіні стрільця.

Морський прототип був готовий у червні, сухопутний у серпні 1936 року. Після заводських випробувань в конструкцію літака внесли деякі зміни та передали для випробувань флоту, де літак отримав позначення F1A. Наприкінці 1937 рок пройшли порівняльні випробування F1A та Mitsubishi F1M. У цих випробуваннях переміг літак фірми Mitsubishi, який показав кращу керованість та стабільність у польоті. В результаті у серійне виробництво був запущений літак F1M.

Тактико-технічні характеристики

Технічні характеристики

• Екіпаж: 2 чоловік
• Довжина: 9,30 м
• Висота: 4,10 м
• Розмах крила: 11,00 м
• Площа крил: 28,00 м²
• Маса пустого: 1 400 кг
• Маса спорядженого: 2 100 кг
• Максимальна маса зльоту: 2 380 кг
• Двигун: 1 х Nakajima Hikari 1
• Потужність: 730 к. с.

Льотні характеристики

• Максимальна швидкість: 390 км/г
• Крейсерська швидкість: 185 км/г
• Практична дальність: 1 500 км
• Практична стеля: 9 275 м
• Тривалість польоту: 8 г 30 хв

Озброєння

• Кулеметне:
  • 2 × 7,7 мм кулемети «Тип 92»
  • 1 × 7,7 мм кулемет «Тип 97»
• Бомбове: 2 x 60 кг

Джерела

• О. Дорошкевич Самолеты Японии второй мировой войны.-Минск, Харвест, 2004
• Авиационно-исторический журнал «Мир авиации» / Aviation World Magazine. Вып.10. «Поплавковые самолеты Второй мировой войны 1939—1945»
• Tadeusz Januszewski, Krzysztof Zalewski. Japońskie samoloty marynarki 1912—1945 ISBN 83-86776-50-1

Див. також

• Mitsubishi F1M