Cinclosomatidae

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Cinclosomatidae

Пішак плямистий (Cinclosoma punctatum)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Інфраряд: Corvida
Надродина: Corvoidea
Родина: Cinclosomatidae
Mathews, 1921
Роди
Посилання
Вікісховище: Cinclosomatidae
Віківиди: Cinclosomatidae
EOL: 51381305
NCBI: 254655
Fossilworks: 368175

Cinclosomatidae — родина горобцеподібних птахів. Містить 12 видів.

Таксономія

[ред. | ред. код]

Традиційно представників Cinclosomatidae (роди Cinclosoma та Ptilorrhoa) разом з родами Androphobus, Psophodes, Ifrita, Eupetes та Melampitta об'єднували у родині флейтистових (Eupetidae). Дослідження 2007 та 2009 років показали, що роди Androphobus, Psophodes, Cinclosoma, Ptilorrhoa не є близькі з родом Eupetes, тому їх виокремили спершу в родину Cinclosomatidae, але майже відразу Androphobus та Psophodes виділили до родини Psophodidae. Деякі автори все ж зближують ці чотири роди в одній родині, тоді пріоретитною має бути назва Psophodidae.[1]

Поширення

[ред. | ред. код]

Cinclosomatidae поширені в Австралії, Новій Гвінеї та сусідніх островах Япен, Батанта, Місоол і Салаваті. Живуть у різноманітних середовищах проживання — від тропічних вологих лісів до посушливих районів.

Птахи середнього розміру, 17-28 см завдовжки. У них міцні ноги і дзьоб. Самці і самиці часто відрізняються забарвленням оперення. У пішаків верхня частина тулуба в основному має коричневе забарвлення, а нижня — строкате чорно-біле. У шперкарів, як правило, більша частина оперення має синє забарвлення.[2][3]

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Наземні птахи, які досить погано літають, воліючи в разі небезпеки припадати до землі або тікати. Птахи живляться на землі комахами та іншими безхребетними. У пустелі пішаки також живляться насінням. В чагарниках або на землі птахи будують чашоподібні гнізда, куди відкладають два або три яйця.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Christidis, Les & Walter Boles (2008) Systematics and Taxonomy of Australian Birds, CSIRO Publishing.
  2. Coates, Brian J. & William S. Peckover (2001), Birds of New Guinea and the Bismarck Archipelago: a photographic guide, Dove Publications, Alderley, Australia.
  3. Pizzey, Graham & Frank Knight (1997) Field Guide to the Birds of Australia, HarperCollins, London, UK.
  4. Perrins, Christopher, ed. (2004) The New Encyclopedia of Birds, Oxford University Press, Oxford.