Очікує на перевірку

FH70

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Польова гаубиця FH70
Гаубиця FH70 у колекції музею танків Північного Корнуолла
Гаубиця FH70 у колекції музею танків Північного Корнуолла
Типпричіпна саморухома гаубиця
ПоходженняВелика Британія, ФРН, Італія
Історія використання
На озброєнні1978 — досі
Операторидив. Оператори
Війнидив. Бойове застосування
Історія виробництва
Розроблено1968 — 1976
ВиробникVSEL, Rheinmetall, OTO Melara, Japan Steel Works
Виготовлення1978 — досі
Характеристики
Вага7 800 — 9 600 кг
Довжина9,8 м
Довжина ствола6,0 м
Ширина2,2 м
Висота2,5 м
Обслуга7+1
Калібр155 мм
Темп вогню3 постріли за 15 секунд
Постійно: 6 пострілів/хв
Дульна швидкість827 м/с
Дальність вогню
Максимальна24 — 30 км[1]
FH70 у Вікісховищі

FH70 — це 155-мм причіпна саморухома гаубиця, яка перебуває на озброєнні з 1970-х.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1963 НАТО узгодила документ «Основні військові вимоги НАТО 39» щодо артилерії близької підтримки, як причіпної, так і гусеничної. Послідовно Німеччина та Велика Британія розпочали обговорення та дослідження конструкції та в 1968 році встановили узгоджені експлуатаційні характеристики для причіпної 155 мм гармати близької підтримки. Італія приєдналася до угоди в 1970 році.

Основними вимогами були:

  • знімний допоміжний блок живлення (APU)
  • дальність — звичайним снарядом — 24 км, активно-реактивним — 30 км
  • можливість серії 3 пострілів за 15 — 20 секунд, 6 пострілів на хвилину протягом короткого періоду, 2 постріли на хвилину у тривалому режимі
  • мати можливість стріляти всіма 155 мм боєприпасами, які є на озброєнні НАТО, а також новим асортиментом боєприпасів.

FH70 розроблялась для заміни 155-мм гаубиці M114 та спорядженні батальйонів загальної підтримки в німецьких полках дивізійної артилерії, а також для оснащення полків підтримки Великої Британії (для заміни 5,5-дюймової гармати). Вона фактично була використовувана регулярними полками Великої Британії для безпосередньої підтримки піхотних бригад до закінчення холодної війни, та замінила легку гаубицю L118 у двох полках Територіальної Армії у 1992—1999 рр.

Опис

[ред. | ред. код]

FH70 має кілька цікавих функцій, зокрема:

  • Клиновий затвор, який забезпечує обтурацію та утримує капсуль
  • бортовий двигун Volkswagen об'ємом 1700 куб.см для живлення гідравліки та допомоги при приведення в бойовий стан та виведення з нього (з ручним дублюванням), а також для самостійного переміщення гаубиці на швидкості до 16 км/год без буксирування артилерійським тягачем
  • електронне відображення даних стрільби, що бере дані зі звичайних прицілів по азимуту та висоті.

Ствол має довжину 39 калібрів, що дає стандартну максимальну початкову швидкість 827 м/с. Він має дулове гальмо, що дає 32 % ККД.

Інші звичайні особливості включають розвідні станини і поворотну опорну плиту. Спочатку гаубиця мала механізоване зарядження, але далі вперше отримала швидке досилання снаряда. Згідно з багаторічною практикою Великої Британії, у ній використовується одноосібне наведення. Все це означає, що гарматою може керувати мінімальна обслуга у складі всього 4 чоловік (командир, навідник і 2 заряджаючих). Скорострільність серією становить 3 ​​постріли за 15 секунд. Він також оснащений телескопом прямого вогню.

Був ряд недоліків конструкції, які стали очевидними при експлуатації. Гаубицю було введено в експлуатацію у Великій Британії у 1980 році. Стало зрозуміло, що існують значні труднощі з системою подачі боєприпасів в неідеальних умовах, тому були розроблені процедури для вирішення цих проблем. В 1987 році було модифіковано кріплення для буксирування гаубиці для рішення проблеми слабкості конструкції. Також виникали проблеми з приводом на ДСУ Flat-4 VW, і гідравлічна система завжди була вразливою до очевидних проблем, викликаних зовнішнім неброньованим корпусом у бойових умовах. Крім того, корпус поворотного прицілу був уразливим до пошкоджень.

Боєприпаси

[ред. | ред. код]

Нові снаряди відповідають чотиристоронній балістичній угоді між США, Великою Британією, Німеччиною та Італією. По суті, це означає що снаряд має таку ж форму та розміри, що й американський активно-реактивний снаряд M549. Стандартний фугасний снаряд (французького виробника L15) вагою 43,5 кг має тонкі стінки і містить 11,3 кг ВР. Це є найбільшою вагою вибухових речовин для стандартного 155-мм снаряду.

Найбільш вживаними снарядами для FH-70 є:

Ця гаубиця також може використовувати снаряди великої дальності, такі як реактивний снаряд M549A1 армії США і снаряд з донним газогенератором RB30, обидва мають дальність 30 км. Високоточний снаряд з лазерним наведенням M712 Copperhead армії США також сумісний з FH-70.

Порохові (метальні) заряди стандартні для всіх систем НАТО калібру 155 мм

Кожна країна розробила власні запали та заряди. Збройні сили Великої Британії використовують контейнер Unit Load Container з 17 повними снарядами, включаючи снаряди з встановленими запалами — новинка для 155 мм снаряда.

Порохові заряди запалюються ударними капсулями, і FH-70 автоматично перезаряджає замок капсулем з магазину, що містить 10 праймерів щоразу, коли відкривається затвор.

Також можна стріляти 155-мм боєприпасами стандартного зразка США, хоча, через різницю в розмірі, американські капсулі виявилися проблематичними для зарядження капсульного магазину.

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Наприкінці травня 2022 року стало відомо, що гаубиці FH70 уже передані в бойові українські артилерійські підрозділи та працюють по російських окупантах[2].

Оператори

[ред. | ред. код]
Користувачі FH70 (блакитні — дійсні, червоні — колишні)

Поточні

Колишні

  • Естонія Естонія — 24, усі передані Україні як військова допомога[5].

Україна

[ред. | ред. код]

У середині травня стало відомо, що італійський уряд погодив передачу Україні 155-мм гаубиць FH70. Водночас 26 травня 2022 року оперативне командування «Захід» повідомило, що ці гаубиці вже в руках Збройних Сил України та нищать росіян — і невдовзі опублікувало детальне відео з роботою розрахунку цих гаубиць в Україні[6].

Низка зовнішніх ознак, а також застосування вантажівки MAN Kat 1 6×6 дало підстави вважати, що окрім Італії дані гаубиці були передані Україні від Естонії[6]. Згодом з'явились свідчення й про використання саме італійських, разом із машинами Iveco Astra SM 66.40[7].

У січні 2023 Естонія заявила, що передасть Україні усі свої гаубиці, яких у неї на той час було 24 одиниці[5].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Артилеристи 1-го полку польової артилерії італійської армії заряджають гаубицю FH70
  • Рух гармати своїм ходом
    Рух гармати своїм ходом
  • Разом з тягачем MAN GL на службі 44 ОАБр ім. Данила Апостола
    Разом з тягачем MAN GL на службі 44 ОАБр ім. Данила Апостола
  • FH70 - Лиман, травень 2023
    FH70 - Лиман, травень 2023
  • FH70 в війні проти російського окупанта
    FH70 в війні проти російського окупанта
  • Снаряд М107 на лотку FH70
    Снаряд М107 на лотку FH70

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The Encyclopedia of World Military Weapons 1988. ISBN 0-517-65341-9
  2. ↑ Гаубиці FH70 вже працюють в Україні по російським окупантам. Мілітарний. 26 травня 2022.
  3. ↑ Італійський уряд погодив передачу Україні гаубиць FH70
  4. ↑ Саморухомі гаубиці FH70 вже у ЗСУ. Що про них відомо. BBC News Україна (укр.). Процитовано 27 травня 2022.
  5. ↑ а б в Естонія передала Україні всі свої 155-мм гаубиці FH70, – Генштаб ЗСУ. ФОКУС (укр.). 23 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
  6. ↑ а б Хто насправді поставив Україні "італійські" гаубиці FH70. Defense Express. 27 травня 2022.
  7. ↑ 🇺🇦 Ukraine Weapons Tracker on Twitter: "#Ukraine: Finally photos appeared showing definitely Italian FH-70 155mm howitzers in use with the Ukrainian army - towed by a 🇮🇹 Iveco Astra SM 66.40 Prime Mover. Previously FH-70 were only seen with MAN Kat 1 6x6 trucks, indicating that they were donated by Estonia. https://t.co/Xbn1Gds3KL" / Twitter. web.archive.org. 1 грудня 2022. Архів оригіналу за 1 грудня 2022. Процитовано 1 грудня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=FH70&oldid=43364966