G-index

g-індекс (наукометрія) — це індекс для вимірювання наукової продуктивності, [[Метрики рівня автора |метрика рівня автора]], що розраховується на основі бібліометричних показників. Запропонований в 2006 р. Leo Eggh^[1].

Індекс розраховується на основі розподілу цитувань, отриманих публікаціями вченого:

Для даної безлічі статей, відсортованих в порядку зменшення кількості цитувань, які отримали ці статті, G-index це найбільше число, таке що g найбільш цитованих статей отримали (сумарно) не менше g² цитувань.

В 2008 були виведені найпростіші властвості G-індекса^[2]. Наприклад, якщо цитування з слабких статей переносити на сильніші, то G-індекс щонайменше не зменшиться. Згодом були введено узагальнення цієї метрики^[3].

Посилання

↑ Egghe, Leo (2006) Theory and practise of the g-index, Scientometrics, vol. 69, No 1, pp. 131—152. doi:10.1007/s11192-006-0144-7
↑ Woeginger, Gerhard J. (2008). An axiomatic analysis of Egghe's g-index. Journal of Informetrics. 2 (4): 364—368. doi:10.1016/j.joi.2008.05.002.
↑ Tol, Richard S.J. (2008). A rational, successive g-index applied to economics departments in Ireland. Journal of Informetrics. 2 (2): 149—155. doi:10.1016/j.joi.2008.01.001.

Це незавершена стаття з наукометрії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Egghe, Leo (2006) Theory and practise of the g-index, Scientometrics, vol. 69, No 1, pp. 131—152. doi:10.1007/s11192-006-0144-7

[2] Woeginger, Gerhard J. (2008). An axiomatic analysis of Egghe's g-index. Journal of Informetrics. 2 (4): 364—368. doi:10.1016/j.joi.2008.05.002.

[3] Tol, Richard S.J. (2008). A rational, successive g-index applied to economics departments in Ireland. Journal of Informetrics. 2 (2): 149—155. doi:10.1016/j.joi.2008.01.001.

[1]

[2]

[3]