Перейти до вмісту

NJ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
NJ
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ɗ Ď Ð,ð Ɖ,ɖ Đ,đ È
É Ê Ë Ē Ė Ę Ě
Ə Ɠ Ĝ Ğ Ġ Ģ Ƣ
Ĥ Ħ Ì Í Î Ï
Ī Į İ I IJ Ĵ Ķ
Ǩ Ƙ Ļ Ł Ĺ
Ľ Ŀ LJ Ñ Ń Ņ Ň
Ɲ Ƞ Ŋ NJ Ò Ó
Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő Œ
Ơ Ƥ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

NJ (в нижньому регістрі nj) — диграф літер «n» та «j».

Історія

[ред. | ред. код]

Двознак уперше винайшов Людевіт Гай : творець сербо-хорватської латинки . Його абетка заснована на чеській .У початковій її версії кожна м'яка фонема мала мати окремий симбол : Ć(чь)Ð(джь) Ľ(ль) Ň (нь).

Проте , в фінальній версії замість них уживані : Cj Dj Lj Nj , перші дві згодом були замінені симболами вище . Рішення , ймовірно засноване на угоській : там м'якість позначається наступним《Y》; він , проте замінив《Y》 йотом. Пізніше зароваджений у словенську .

Статус

[ред. | ред. код]

Двознак вживається в таких мовах : каталонська , фарерська , словенська , сербо-хорвататська. У неслов'янських мовах не вважажться літерою . У сербо-хорватській вважається літерою ; у словенській ні , бо в багатьох її діалектах це є не [нь] , а[ нй] - себто остання літера вимовляється як звичайний 《J》.

Вжиток

[ред. | ред. код]

Технічні деталі

[ред. | ред. код]

Винятки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]