Northrop A-17

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Northrop A-17
Призначення:легкий бомбардувальник, штурмовик
Перший політ:жовтень 1934
Прийнятий на озброєння:1936
Знятий з озброєння:1950
Період використання:19351950
На озброєнні у: Повітряні сили армії США
Повітряні сили Швеції
Розробник:Northrop Corporation
Виробник:США Northrop Corporation
Всього збудовано:450
Конструктор:Джон Кнудсен Нортроп
Екіпаж:2 особи
Максимальна швидкість (МШ):332 км/год
Бойовий радіус:1045 км
Дальність польоту:1995 км
Бойова стеля:6310 м
Швидкопідйомність:7,75 м/с
Довжина:9,67 м
Висота:3,62 м
Розмах крила:14,55 м
Площа крила:33,72 м²
Порожній:221 кг
Споряджений:3328 кг
Двигуни:Pratt & Whitney R-1535-11
Тяга (потужність):725
Підвісне озброєння:до 454 кг авіаційних бомб
Кулеметне озброєння:5 × 7,62-мм кулемети

Northrop A-17 у Вікісховищі

«Нортроп» A-17 (англ. Northrop A-17) — американський штурмовик/легкий бомбардувальник виробництва авіакомпанії Northrop. Перебував на озброєнні ВПС армії США і Повітряних сил Швеції перед і під час Другої світової війни.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Створивши непоганий транспортний літак Gamma, компанія Northrop вирішила виготовити на його базі бомбардувальник/штурмовик. В результаті було створено два експериментальні літаки Gamma 2C/F[en], які зберегли від цивільного літака крила і шасі, але отримали значно тонший фюзеляж і озброєння. Перший прототип Gamma 2C випробовувався весною 1933, другий Gamma 2F, який мав змінене хвостове оперення, шасі що прибиралось і нову кабіну, піднявся в повітря в жовтні наступного року. Gamma 2F з доопрацюваннями був прийнятий на озброєння армії США під позначенням A-17, а перший серійний літак був готовий в грудні 1935 року.

Після поглинання Northrop компанією Douglas подальші модифікації отримали нове фірмове позначення — «модель 8A», і під цим позначенням DB-8A літаки виготовлялись на експорт. Загалом було виготовлено 450 літаків, включаючи виготовлені за ліцензією в Швеції.[1]

Основні модифікації

[ред. | ред. код]
  • A-17 — оснащувався 14-и циліндровим двигуном Pratt & Whitney R-1535-11[en] потужністю 725 к.с. Шасі не прибиралось, а оснащувалось обтічниками. З грудня 1935 року по січень 1937 року було виготовлено 110 літаків.
  • A-17A — оснащувався двигуном Pratt & Whitney R-1535-13[en] потужністю 825 к.с. і шасі, яке прибиралось. Перший літак випробовувався з 16 липня 1936 року, а серійне виробництво почалось в квітні 1937. До вересня 1938 року було виготовлено 129 літаків.
  • B5 (заводське позначення DB-8A-1) — експортний варіант для Швеції. Оснащувався двигуном Bristol Mercury XXIV, що виготовлявся в Швеції за ліцензією, і шасі, яке не прибиралось. Перший прототип (B5A) був зібраний в США в 1938 році, решта 103 літаки випускались по ліцензії в Швеції в 1940-41 році, варіанти B5B і B5C.
  • DB-8A-2 — експортний варіант для Аргентини, оснащувався двигуном Wright R-1820-G3 потужністю 840 к.с, шасі не прибиралось. В 1938 році було виготовлено і доставлено 30 літаків.
  • DB-8A-3P — експортний варіант для Перу, оснащувався двигуном Wright R-1820-G103 потужністю 1000 к.с і шасі яке прибиралось. В кінці 1938 року було виготовлено і доставлено 10 літаків.
  • DB-8A-3N — експортний варіант для Нідерландів, оснащувався двигуном Pratt & Whitney R-1830-S3C-G потужністю 1100 к.с і шасі яке прибиралось. Восени 1939 року було виготовлено і доставлено 18 літаків.
  • DB-8A-4 — експортний варіант для Іраку, аналог DB-8A-3P. В квітні-червні 1940 року було виготовлено 15 літаків.
  • DB-8A-5 — експортний варіант для Норвегії, оснащувався двигуном Wright R-1820-G205A потужністю 1200 к.с. З жовтня 1940 року по січень 1941 року виготовлено 36 літаків, з яких 31 залишились в США (позначались A-33), а пізніше 13 було передано Перу.

Історія використання

[ред. | ред. код]
Навчальний Nomad ВПС Британії

В армії США A-17 надійшли на озброєння 3-ї і 17-ї штурмових груп, але до 1941 року вже знімались з озброєння. В грудні 1941 і на початку 1942 року вони патрулювали Тихий океан поблизу панамського каналу, але в бойові дії не вступали.

В червні 1940 року було вирішено передати 93 A-17A армії США Франції. Літаки були передані на ремонт і підготовку до передачі, але за цей час Франція була окупована. Як і багато інших літаків, A-17 натомість були передані Великій Британії, де вони позначались як Nomad Mk.I. В ВПС Британії вони використовувались як навчальні, а через деякий час майже всі було віддано — 57 Південній Африці, 32 — Канаді.

В ВПС Нідерландів DB-8A-3N надійшли на озброєння 3-го загону винищувальної групи взаємодії з армією. Станом на 10 травня 1940 року в строю було 11 літаків, але вже за перший день німецького наступу всі вони були знищені на землі, або в повітрі. При цьому нідерландські DB-8A змогли збити один Ju 52/3m.

Іракські DB-8A-4 були знищені британською армією під час приборкання повстання Рашида Алі.[1]

A-17A армії США.

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Дані з Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы[2]

A-17 A-17A B5C DB-8A-3N DB-8A-5
Довжина 9,67 м 9,65 м 9,7 м 9,88 м 9,91 м
Висота 3,62 м 3,66 м 3,76 м 2,97 м 2,84 м
Розмах крил 14,55 м
Площа крил 33,72 м²
Маса пустого 2211 кг 2316 кг 2435 кг 2498 кг 2499 кг
спорядженого 3328 кг 3425 кг 3400 кг 3560 кг 3901 кг
максимальна злітна 4059 кг 4173 кг
Двигун R-1535-11 R-1535-13 Bristol Mercury XXIV R-1830-S3C-G R-1820-G205A
Потужність 725 к. с. 825 к. с. 920 к. с. 1100 к. с. 1200 к. с.
Максимальна швидкість 332 км/год 354 км/год 330 км/год 418 км/год 399 км/год
Дальність польоту нормальна 1045 км 1175 км 1500 км 1465 км
максимальна 1995 км 1925 км
Практична стеля 6310 м 5915 м 6850 м 9020 м 8840 м
Швидкопідйомність 7,75 м/с 7,25 м/с

Озброєння

[ред. | ред. код]
Стрілецьке
  • Курсове:
    • A-17, A-17A, DB-8A-1/3/4 — 4 × 7,62-мм кулемети
    • DB-8A-2 — 2 × 12,7-мм кулемети і 2 × 7,62-мм кулемети
    • DB-8A-5 — 2 × 12,7-мм кулемети і 4 × 7,62-мм кулемети
  • Захисне:
    • A-17, A-17A, DB-8A-1/3/4/5 — 1 × 7,62-мм кулемет
    • DB-8A-2 — 2 × 7,62-мм кулемети
Бомбове
  • A-17, A-17A, DB-8A-1/2/3/4 — до 454 кг. (20 × 13,6 кг бомба в бомбовому відсіку і 2 × 45 кг бомби під крилами)
  • DB-8A-5 — до 816 кг.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Харук, 2012, с. 303-305.
  2. Харук, 2012, с. 304.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Northrop A-17