Pinus culminicola
| Pinus culminicola | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Соснові (Pinaceae) |
| Рід: | Сосна (Pinus) |
| Підрід: | P. subg. Strobus |
| Секція: | P. sect. Parrya |
| Підсекція: | P. subsect. Cembroides |
| Вид: | P. culminicola
|
| Біноміальна назва | |
| Pinus culminicola Andresen et Beaman, 1961
| |
| |
Pinus culminicola (сосна потоська[1]) — вид роду сосна родини соснових.
Країни поширення: Мексика (Коауїла, Нуево-Леон). Висотний діапазон: 3000–3700 м над рівнем моря. Ґрунти в основному скелясті й вапняні. На відкритих ділянках, де вид найбільш поширений, перш за все, росте у формі криволісся, чим ця сосна дуже схожа на інші гірські карликові сосни: Pinus mugo в Європі й Pinus pumila в Північно-Східній Азії. Живе в прохолодних, вологих субальпійських кліматичних умовах. В достатку знаходиться тільки на горі Серро-Потосі (3713 м).
Чагарник 1–5 м у висоту і до 15–25 см в діаметрі, багатостовбурний або з дуже низькими гілками, з низькою, густою, округлою кроною. Часто утворює великі килимки до кількох метрів товщиною і десятків метрів завдовжки. Кора на молодих стеблах гладка і сіра. Гілки короткі, товсті, жорсткі, зазвичай сплутаними з сусідніми деревцями. Голки зазвичай ростуть по п'ять, дуже рідко по чотири або шість. Вони вигнуті, жорсткі, від 3 до 5 см в довжину і від 0,9 до 1,3 міліметрів завширшки й від темно-зеленого з синьо-зеленого кольору. Голки залишаються два-три роки на дереві. Вегетативні бруньки широко яйцюваті, 6-10 мм в довжину, на бічних гіллях менше, злегка смолисті, світло-коричневі. Пилкові шишки овально-довгасті, коли зрілі 5–8 мм довжиною, жовтуваті, переходячи до жовтувато-коричневого. Насіннєві шишки поодинокі або парні, сидячі або на товстих, коротких ніжках. Незрілі шишки майже кулясті, смолисті, пурпурно-коричневі. Зрілі шишки майже кулясті, коли закриті, 3–4 см в довжину. Відкриті шишки до 4–6 см діаметром. Насіння темно-оранжево-коричневе розміром 5–7 × 4–5 мм, з рудиментарними 0,5–1 мм крилами.
Найвище дерево 5 м заввишки, знаходиться на позначці 3400–3450 м на Серро-Потосі; рослини поблизу коротші, в основному 1–1,5 м заввишки.
Цей вид не використовується комерційно, хоча локально може бути використаний на дрова.
Пожежі є основною загрозою. Цей вид вразливий до вогню під час тривалих посушливих періодів. Цей вид має дуже вузьку екологічну нішу і може бути вразливим до потенційних наслідків зміни клімату. Вид присутній в кількох охоронних територіях.
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- The Gymnosperm Database [Архівовано 1 червня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про родину соснові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
