STS-118
| STS-118 (119 політ шатл, 20 політ «Індевор») | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Космічний корабель | Індевор OV-105 | ||||
| Тип космічного корабля | Спейс Шаттл | ||||
| Екіпаж | 7 | ||||
| Місце запуску | Кеннеді LC-39A | ||||
| Дата запуску | 8 серпня 2007 22:36:42 UTC | ||||
| Місце посадки | Кеннеді Runway 15 | ||||
| Дата посадки | 27 серпня 2007 16:33:20 UTC | ||||
| Тривалість польоту | 12 діб 17 годин 55 хвилин | ||||
| Кількість обертів | 201 | ||||
| Апогей | 226 км | ||||
| Перигей | 226 км | ||||
| Орбітальний період | 91,6 | ||||
| Нахил орбіти | 51,6 градусів | ||||
| Пройдено відстань | 8 489 253 км | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
STS-118 — перший політ космічного апарату такого типу після 4-річної перерви. За цей час «Індевер» пройшов серйозну модернізацію і отримав нове обладнання. Воно допомогло випробувати нову систему електропостачання — від МКС до «човника». Цей політ відзначився ще й тим, що у складі екіпажу — 55-річна вчителька Барбара Морган. Вона дала шкільний урок з орбіти. Місіс Морган довго готувалася до цього польоту, здійсненого за програмою «Жінка в космосі».
Скотт Келлі (НАСА) (англ. Scott Kelly) (2-й космічний політ), командир екіпажу- Чарльз Хобо (НАСА) (англ. Charles Hobaugh) (2), пілот
Давид Рис Вільямс (КАА) (англ. Dafydd Williams) (2) (Канада), фахівець польоту- Барбара Морган (НАСА) (англ. Barbara Morgan) (1), спеціаліст польоту
- Річард Мастраккіо (НАСА) (англ. Richard Mastracchio) (2), фахівець польоту
- Трейсі Колдуелл (НАСА) (англ. Tracy Caldwell) (1), спеціаліст польоту
- Бенджамін Дрю (НАСА) (англ. Alvin (Al) Drew) (1), спеціаліст польоту
.svg?lang=uk){kind=small}
Раніше передбачалося, що до складу екіпажу увійде Клейтон Андерсон (Clayton Anderson), який повинен був замінити на МКС Суніту Вільямс. 26 квітня 2007 Клейтон Андерсон був переведений в екіпаж «Атлантіс» STS-117. Замість Андерсона до складу екіпажу був включений Алвін Дрю.
В екіпажі «Діскавері» — три новачки космічних польотів: Барбара Морган, Трейсі Колдуелл, Алвін
- Вихід 1 — Мастраккіо і Вільямс
- Мета: Монтаж сегмента S5
- Початок: 11 серпня 2007-16:28 UTC
- Закінчення: 11 серпня-22:45 UTC
- Тривалість: 6 годин 17 хвилин
Це 89-й вихід у космос пов'язаний з МКС.
Це 1-й вихід у космос Річарда Мастраккіо і 1-й вихід Давид Вільямса.
- Вихід 2 — Мастраккіо і Вільямс
- Мета: Заміна гіроскопа орієнтації
- Початок: 13 серпня 2007-15:32 UTC
- Закінчення: 13 серпня-22:00 UTC
- Тривалість: 6 годин 28 хвилин
Це 90-й вихід у космос пов'язаний з МКС.
Це 2-й вихід у космос Річарда Мастраккіо і 2-й вихід Давида Вільямса.
- Вихід 3 — Мастраккіо і Андерсон
- Мета: Підготовка сегмента фермової конструкції станції Р6 до перестановки
- Початок: 15 серпня 2007-14:37 UTC
- Закінчення: 15 серпня-20:05 UTC
- Тривалість: 5 годин 28 хвилин
Це 91-й вихід у космос пов'язаний з МКС.
Це 3-й вихід у космос Річарда Мастраккіо і 2-й для Клейтона Андерсона.
- Вихід 4 — Вільямс і Андерсон
- Мета: Установка устаткування на зовнішній поверхні станції, демонтаж експериментальних зразків
- Початок: 18 август 2007-13:17 UTC
- Закінчення: 18, серпня-18:18 UTC
- Тривалість: 5 годин 2 хвилини
Це 92-й вихід у космос пов'язаний з МКС.
Це 3-й вихід у космос Давида Вільямса і Клейтона Андерсона.
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (травень 2019) |
Метою буда доставка та монтаж сегмента S5 фермової конструкції МКС, заміна гіроскопа орієнтації станції (вийшов з ладу), доставка на МКС матеріалів та обладнання.
Історично Барбара Морган — є першим вчителем в космосі. 1986 року вона була відібрана для участі в програмі НАСА (англ. NASA) — «Вчитель в космосі». Першим вчителем у космосі повинна була стати Кріста Маколіфф (Christa McAuliffe), але вона загинула в катастрофі «Челленджера» (місія STS-51-L) 28 січня 1986. Барбара Морган була дублером Крісти Мак-Оліфф. Після загибелі «Челленджера» НАСА відмовилася від програми «Вчитель в космосі». Барбара Морган поставила своєю метою здійснити політ Крісти Мак-Оліфф. Вона залишилася в НАСА і стала астронавтом НАСА. Під час свого майбутнього польоту вона мала намір провести кілька уроків з космосу, тих уроків, які мала провести Кріста Мак-Оліфф двадцять років тому.
26 квітня 2007 року керівництво НАСА ухвалило рішення про повернення бортінженера 15-ої довготривалої експедиції МКС Суніти Вільямс на Землю на шатлі «Атлантіс» STS-117 в червні. Тому астронавт Клейтон Андерсон, який повинен був замінити Суніту Вільямс на станції, переведений з екіпажу шатла «Індевор» STS-118 в екіпаж шатла «Атлантіс» STS-117. Місце Андерсона в екіпажі «Індевора» посів Алвін Дрю (Alvin (Al) Drew).
10 липня 2007 року погана погода змусила перенести перевезення шатла «Індевор» з будівлі вертикальної збірки на стартовий майданчик. Вивіз, який був запланований на ранок 10 липня перенесено на вечір — 22:00 за часом східного узбережжя США (11 липня 2 годині ночі UTC). Відстань в 3,4 милі (5,5 км) від будівлі вертикальної збірки до стартового майданчика долається за 6-7 годин.
11 липня 2007 Шатл «Індевор» вивезений з будівлі вертикальної збірки на стартову позицію. Перевезення Шатла відбувалося в ніч з 10 на 11 липня. Початок руху о 20 годині 10 хвилин (місцевий час, 11 липня о 00 годині 10 хвилин UTC). 11 липня о 3 годині 2 хвилини за місцевим часом «Індевор» був встановлений на стартовій позиції. Старт «Індевора» запланований на 7 серпня о 19 годині 2 хвилини за часом східного узбережжя США (23 години 2 хвилини UTC).
26 липня 2007 НАСА офіційно оголосило дату і час старту Шатла Індевор STS-118. Це оголошення зробили після проведення повного дводобового передстартового тренування екіпажу. «Індевор» мав вирушити в космос 7 серпня в 23 години 2 хвилини UTC (19 годин 2 хвилини за часом східного узбережжя США, 8 серпня в 3:02 за московським літнім часом).
3 серпня 2007 року екіпаж шатла «Індевор» прибув на космодром на мисі Канаверал.
Старт шатлу перенесено на добу з 7 серпня на 8 серпня через проблеми з герметизацією кабіни корабля. Новий час старту — 8 серпня о 22 годині 36 хвилин UTC (18 годин 36 хвилин за часом мису Канаверал, 9 серпня в 2:36 за московським літнім часом).
8 серпня Шатл «Індевор» STS-118 успішно стартував о 22 годині 37 хвилин UTC.
.jpg?lang=uk)
Через 8,5 хвилин шатл вийшов на початкову орбіту заввишки 105 км (65 миль) (орбіта занадто низька, уточніть) і двигуни Шатла були вимкнені.
Майже через п'ять років після свого останнього польоту, у грудні 2002, Шатл «Індевор» знову в космосі. Це був 119-й політ Шатла, 20-й політ «Індевора», 22-й політ шатла до МКС.
Підйом від сну в 12:37 UTC
Рано вранці Шатл «Індевор» знаходився за 2000 км (1242 миль) від МКС і за кожен виток навколо Землі (приблизно 90 хвилин) наближався до станції на 260 км (160 миль).
Астронавти, за допомогою робота-маніпулятора, проводили огляд теплозахисного покриття Шатла. Процедура огляду тривала близько п'яти годин. Дані огляду передавалися на Землю, де вони аналізувалися фахівцями.
Астронавти також готували системи та обладнання Шатла перед майбутнім стикуванням з МКС.
Відбій о 03:37 UTC (10.08)
Підйом від сну в 11:37 UTC.
Шатл наблизився до МКС. Перед стикуванням зі станцією, Шатл здійснив переворот, під час якого члени екіпажу МКС проводили фотографування теплозахисного покриття Шатла.
Переворот Шатла перед станцією почався в 16 годин 56 хвилин UTC. Повний переворот Шатл, під керуванням командира Скотта Келлі і пілота Чарльза Хобо, здійснив за 10 хвилин. У цей час Шатл пролетів над північним узбережжям Бразилії і знаходився, приблизно, за 200 метрів від станції.
О 18 годин 2 хвилини UTC «Індевор» зістикувався з МКС. У 20 годин 04 хвилини був відкритий люк між шатлом і станцією.
О 21 годині Трейсі Колдуелл, за допомогою робота-маніпулятора Шатла, підійняла з вантажного відсіку сегмент фермової конструкції S5. Потім цей сегмент був переданий роботу-маніпулятору станції, яким керував Чарльз Хобо. Потім сегмент був перенесений до правого краю фермової конструкції станції і залишений висіти до наступного дня, коли астронавти Вільямс і Мастраккіо вийдуть у відкритий космос і закріплять його на призначеному місці.
О 22 годині 17 хвилин кабелі електроживлення Шатла були під'єднані до системи електроживлення станції. Якщо ця системи буде нормально функціонувати, то Шатл зможе залишатися в космосі на три доби довше. Рішення про продовження місії було прийнято в неділю (12 серпня).
Астронавти продовжили підготовку до першого виходу в космос. Наприкінці дня астронавти провели коротку прес-конференцію.
Відбій о 03:37 UTC (11.08)
Підйом від сну в 11:39 UTC.
.jpg?lang=uk)
На знімках, які зробили члени екіпажу МКС під час перевороту Шатла при підльоті до станції, виявлені невеликі пошкодження теплозахисного покриття. Пошкодження знаходяться в районі стулок, якими закрито відсік правого шасі Шатла. За попередніми оцінками, ушкодження не значні і не становлять великої небезпеки. Однак, для докладнішого вивчення, в неділю пошкодження будуть обстежуватися за допомогою лазерного сканера і камери високої роздільної здатності, укріплених на роботі-маніпуляторі з п'ятнадцятиметровим подовжувачем. Після докладного обстеження буде ухвалено рішення про можливий ремонт ушкоджень на орбіті.
Перший вихід у відкритий космос почався о 16 годині 28 хвилин UTC і закінчився в 22 години 45 хвилин. Тривалість виходу склала 6 годин 17 хвилин. Під час виходу астронавти Рік Мастраккіо і Давид Вільямс закріпили, доставлений на шатлі, сегмент S5 фермової конструкції станції та під'єднали до нього електричні кабелю. Астронавти також контролювали процес згортання радіатора охолодження на сегменті Р6 і закріпили згорнутий радіатор. Під час польоту «Діскавері» STS-120, наміченого на жовтень 2007 року, сегмент Р6 буде переставлено, зі свого нинішнього тимчасового положення на модулі «Юніті-1», на лівий кінець фермової конструкції станції, потім панелі сонячних батарей цього сегмента будуть розгорнуті знову.
Під час монтажу сегмента S5, роботом-маніпулятором станції керував пілот шатла Чарльз Хобо. Координувала вихід у космос Трейсі Колдуелл.
Це був перший вихід у відкритий космос і для Ріка Мастраккіо, і для Давида Вільямса.
Відбій в 3:07 UTC (12.08).
Підйом від сну в 11:06 UTC.
Астронавти, за допомогою лазерного сканера і високороздільної камери, встановлених на роботі-маніпуляторі з п'ятнадцятиметровим подовжувачем, обстежили місця пошкоджень теплозахисного покриття днища Шатла. Роботом-маніпулятором управляла Трейсі Колдуелл. Отримано тривимірні зображення ушкодження. Розмір ушкодження-8, 5 см х 5, 6 см (3, 48 дюйма х 2, 31 дюйма). Товщина теплозахисного покриття в цьому місці становить 2, 7 см (1, 12 дюймів). Це пошкодження було викликано осколком замерзлої теплоізоляційної піни, що відкололися від зовнішнього паливного бака і вдарив у днище Шатла на 58 секунді після старту. На знімках видно, що покриття пробито майже наскрізь. За попередніми оцінками фахівців НАСА, це пошкодження не представляє загрози для шатлу і екіпажу при посадці. Однак, фахівці на Землі проводили ретельний аналіз, моделювання і лабораторні випробування, щоб підтвердити свої попередні висновки. За результатами випробувань, буде ухвалено рішення про можливе ремонті пошкодження в космосі, під час спеціально організованого для цієї мети виходу з корабля.
Астронавти продовжували перевантаження доставлених шатлом обладнання та матеріалів з модуля «Спейсхеб» у станцію.
Астронавти Мастраккіо і Вільямс готувалися до свого другого виходу у відкритий космос, під час якого їм належало замінити що вийшов з ладу гіроскоп орієнтації станції.
Система передачі електроенергії від сонячних батарей станції до Шатлу успішно функціонує. Тому, керівництво польотом ухвалило рішення про продовження польоту Шатла на три доби. Ухвалено рішення і про проведення четвертого виходу у відкритий космос, який відбудеться в п'ятницю, 17 серпня. Виходити в космос будуть Давид Вільямс і бортінженер МКС Клейтон Андерсон, який довгий час готувався до космічного польоту у складі екіпажу «Індевор» STS-118, і проводив спільні тренування з екіпажем «Індевора». Розстикування Шатла і станції призначена на 20 вересня, посадка Шатла на 22 серпня.
Відбій о 03:37 UTC (13.08)
Підйом від сну в 10:37 UTC.
У 15 годин 32 хвилини UTCстронавти Рик Мастаккіо і Давид Вільямс почали другий вихід у відкритий космос. Вихід був завершений в 22 години. Тривалість виходу склала 6 годин 28 хвилин. Перше завдання для астронавтів-демонтаж вийшов з ладу гіроскопа орієнтації станції і тимчасове закріплення його на зовнішній поверхні станції, де він залишиться на деякий час і пізніше, під час одного з таких польотів шатлів, буде доставлений на Землю. Потім астронавти встановили новий гіроскоп, який знаходився у вантажному відсіку Шатла. Трейсі Колдуелл асистувала астронавтам вийшов у відкритий космос. Роботом-маніпулятором станції управляли Чарльз Хобо і Клей Андерсон.
Це був другий вихід у відкритий космос для Мастраккіо і Вільямса і 90-й вихід, пов'язаний з МКС.
Астронавти також продовжували переноску матеріалів та обладнання з модуля «Спейсхеб» у станцію. Відбій о 02:07 UTC (14.08)
Підйом від сну в 10:37 UTC.
День народження Трейсі Колдуелл (38 років).
За допомогою робота-маніпулятора Шатла, яким управляли Барбара Морган і Трейсі Колдуелл, і робота-маніпулятора станції, яким управляли Чарльз Хобо і Клейтон Андерсон, на сегменті Р3 фермової конструкції станції була встановлена інструментальна платформа, доставлена шатлом.
Барбара Морган проводила бесіди зі студентами за програмою «Вчитель в космосі».
Керівник польоту Джон Шеннон заявив, що пошкодження теплозахисного покриття днища Шатла не становить загрози. З таким пошкодженням Шатл зможе здійснити безпечну посадку. Зазвичай, при посадці Шатла губляться кілька теплозахисних плиток, і це не викликає катастрофічних наслідків. Фахівці продовжували досліджувати можливість ремонту на орбіті. Якщо рішення про ремонт було б ухвалено, то він був би здійснений під час четвертого виходу у відкритий космос 17 серпня. У цьому випадку у відкритий космос мали б вийти Мастраккіо і Вільямс.
Відбій о 02:07 UTC (15.08)
Підйом від сну в 10:07 UTC.
У 14 годин 37 хвилини UTCстронавти Рик Мастаккіо і бортінженер МКС Клей Андерсон розпочали третій вихід у відкритий космос. Вихід був завершений достроково у 20 годин 5 хвилин. Тривалість виходу склала 5 годин 28 хвилин. Під час виходу астронавти займалися підготовкою сегмента фермової конструкції станції Р6 до його перестановці, яка буде здійснена під час наступної експедиції шатла «Діскавері» STS-120 в жовтні. Астронавти також займалися Переконфігурація системи комунікації. Потім астронавти пересунули дві транспортні візки на фермової конструкції станції з лівого боку на праву, звільнивши тим самим ліву сторони фермової конструкції для майбутньої в жовтні перестановки сегмента Р6 на правий край фермової конструкції.
У 18 годин 55 хвилин на лівій рукавичці Ріка Мастраккіо було виявлено пошкодження зовнішнього шару. В цілях безпеки Мастраккіо припинив роботу у відкритому космосі і повернувся в шлюзову камеру. Клей Андерсон продовжив роботу на сегменті Р6. Після цього Андерсон також повернувся в шлюзову камеру. Довелося відмовитися від зняття експериментальних зразків, які перебували на зовнішній поверхні станції з серпня 2006 року. Ці зразки будуть демонтовані під час одного з таких виходів в космос.
Це був третій вихід у відкритий космос для Мастраккіо і другий для Андерсона і 91-й вихід, пов'язаний з МКС.
Четвертий вихід у відкритий космос перенесений з п'ятниці (17 серпня) на суботу (18 серпня). Керівники польотом, хоча й оголосили, що пошкодження теплозахисного покриття Шатла не вплине на безпечну посадку, все ще не вирішили: усувати чи пошкодження в космосі або на Землі після приземлення.
Відбій о 01:37 UTC (16.08)
Підйом від сну в 10:37 UTC.
Керівництво польотом продовжувало аналізувати ситуацію з можливим ремонтом теплозахисного покриття Шатла. Керівники польотом на 80-90 % схилялися до того, щоб не проводити ремонт на орбіті. У цьому випадку четвертий вихід у відкритий космос відбудеться 18 серпня, і виходити в космос будуть Вільямс і Андерсон. Якби керівництво ухвалило рішення про проведення ремонту в космосі, то, можливо, щоб ретельніше підготуватися, вихід був би пересунуть на п'ятницю, 20 серпня. У цьому випадку політ шатлу був би продовжений ще на дві доби, до 24 серпня.
Барбара Морган разом з Алвін Дрю проводила бесіди зі студентами з космосу. Астронавти продовжували перенесення вантажів з модуля «Спейсхеб» у станцію і переноску відпрацьованих матеріалів у зворотному напрямку.
Відбій о 02:07 UTC (17.08)
Підйом від сну в 9:07 UTC.
Пізно ввечері, 16 серпня, було ухвалено рішення не проводити ремонт теплозахисного покриття Шатла в космосі. З таким невеликим ушкодженням, «Індевор» здатний вчинити безпечну посадку.
Керівник польоту Джон Шеннон сказав: «Після аналізу результатів всіх проведених випробувань, ми прийшли до одностайної висновку, що немає ніякої загрози для екіпажу, немає нічого такого, щоб могло становити небезпеку для астронавтів. Ми були впевнені в цьому вже кілька днів, але ми очікували закінчення всіх перевірок і остаточних аналізів ситуації». Ремонт у космосі-сам по собі дуже небезпечний захід, і він повинен проводитися тільки у разі реальної необхідності.
Астронавти Шатла і МКС продовжували переноску матеріалів і устаткування з Шатла на станцію і назад. Вільямс і Андерсон готувалися до майбутнього виходу у відкритий космос.
Відбій о 01:07 UTC (18.08)
Підйом від сну в 9:07 UTC.
Астронавти Давид Вільямс і Клейтон Андерсон здійснили четвертий вихід у відкритий космос місії STS-118. Вихід почався в 13 годин 17 хвилин UTC. Закінчення виходу в 17 годин 47 хвилин. Під час виходу астронавти встановили на фермової конструкції станції тримач для подовжувача робота-маніпулятора. Астронавти також демонтували два контейнери з експериментальними зразками і встановили на зовнішній поверхні станції антену для бездротової передачі даних. Тривалість виходу була скорочена з планувалися 6, 5 годин до 4, 5 годин. Це було зроблено для того, щоб залишився час для закриття ще сьогодні люка між шатлом «Індевор» і станцією. У той час як Вільямс і Андерсон працювали у відкритому космосі, решта астронавти завершували останні операції перед закриттям люка. Люк повинен був бути закритий у 21 год.
Зміна планів пов'язано з тим, щоб мати можливість розстикування Шатл і станцію в майбутню неділю (19 серпня) і здійснити посадку Шатла у вівторок-21 серпня. Перенесення дати повернення шатла на більш ранній термін пов'язаний з наближається до узбережжя США урагану Дін (Dean). НАСА розраховує мати можливість приземлити Шатл до того моменту як ураган наблизиться до Х'юстон у і загрожуватиме центру управління польотом.
Відбій о 00:37 UTC (19.08)
Підйом від сну в 8:37 UTC.
18 серпня ввечері екіпажі Шатла і МКС попрощалися, і астронавти Шатла повернулися в «Індевор». Люк між шатлом і МКС був закритий 18 серпня в 21 годину 10 хвилин. О 11 годині 56 хвилин UTC Шатл «Індевор» відстикувався від МКС. За допомогою робота-маніпулятора, астронавти обстежували теплозахисне покриття носа Шатла і передніх крайок крил.
Посадка Шатла має відбутися 21 серпня в 16 годин 32 хвилини на мисі Канаверал.
Ураган Дін змусив НАСА перенести посадку Шатла з середи на вівторок (21 серпня). Але, за останніми прогнозами, ураган не досягне Техасу і Х'юстона, де знаходиться центр управління польотом.
Відбій о 00:37 UTC (20.08)
Підйом від сну в 8:37 UTC.
Астронавти перевіряють системи шатлу, які будуть залучені при посадки. Астронавти також зміцнюють всі інструмент та обладнання в кабіні Шатла перед посадкою. У цей день астронавти мали більше часу для відпочинку, після напруженої роботи на МКС і перед майбутньою посадкою завтра.
21 серпня були дві можливості приземлення «Індевора» у Флориді. Перша можливість на 201 витку-гальмівний імпульс у 15 годин 25 хвилин UTC (11:25 am EDT) і посадка в 16 годин 32 хвилини (12:32 pm EDT). Друга можливість на 202 витку-гальмівний імпульс у 17 годин (1 pm EDT) і посадка в 18 годин 06 хвилини (2:06 pm EDT).
Там були також три можливості приземлення на авіаційній базі Едвардс у Каліфорнії-на 203, 204 і 205 витках.
Відбій о 00:37 UTC (21.08)
Підйом від сну в 8:37 UTC.
Астронавти почали підготовку до спуску з орбіти.
Погода на мисі Канаверал була сприятливою для приземлення. О 12 годині 54 хвилини UTC (8:54 am EDT) був закритий вантажний відсік шатлу.
О 13 годині 9 хвилин шатл почав 200-й виток навколо Землі. Приземлення має відбутися на 201-му витку.
У 15 годин 25 хвилин, коли шатл перебував над Індійським океаном, були включені двигуни на гальмування, які пропрацювали 3 хвилини і 33 секунди.
У 16 годин 32 хвилини Шатл «Індевор» успішно приземлився на злітній смузі № 15 космодрому на мисі Канаверал у штаті Флорида.
Тривалість польоту склала 12 діб 17 годин 55 хвилин.
Місія «Індевор» STS-118 успішно виконала поставлені перед нею завдання. На краю фермової конструкції Міжнародної космічної станції був змонтований сегмент S5. Був замінений вийшов з ладу гіроскоп орієнтації станції. На зовнішній поверхні станції була встановлена третя інструментальна панель. У вантажному модулі «Спейслеб» було доставлено 2, 5 тонн устаткування і матеріалів для продовження робіт на МКС. Це був останній політ для вантажних модулів «Спеслеб». У подальших планах НАСА більше не передбачені польоти модулів «Спейслеб» у вантажному відсіку шатлів. Вперше енергосистема Шатла була під'єднана до сонячних батарей станції, що дозволило продовжити політ Шатла і виконати четвертий вихід у відкритий космос. Особливим моментом польоту були кілька розмов зі студентами, які проводила Барбара Морган.
Це був 119-й політ Шатла, 20-й політ шатлу «Індевор», 22-й політ Шатла за програмою МКС.
- УНІАН: Старт і екіпаж шаттла Endeavour (19 фото) [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]