Шавлія

Шавлія
Шавлія лікарська (Salvia nemorosa)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Губоцвіті (Lamiales)
Родина:	Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина:	Nepetoideae
Триба:	Mentheae
Рід:	Шавлія (Salvia) L.
Види
Понад 1000
Синоніми
Meriandra
Вікісховище: Salvia

Шавлі́я (Salvia L., народні назви — шевлія, шалві́я) — найчисельніший рід рослин родини губоцвітих, налічує майже 1000 видів багаторічних та однорічних трав'янистих рослин або напівкущів, заввишки 50–70 см. Рід поширений на всіх континентах крім Антарктиди.

Назви роду

За академічним «Словником українських наукових і народних назв судинних рослин» (Кобів, 2004) для роду Salvia вказано (с. 362): «Salvia L. — шавлі́я (Сл, Ру, Оп, Дб), шалві́я (Вх2, Вх3, Гв, Сл), шевлія (Вх1).». Шавлія, -ї, ор.-єю. У слові шавлія — наголос на і /3.-С.793/. Українська назва посередництвом польської шалвія (з дальшою метатезою) має латинське походження: від лат. salvus — «здоровий», свою назву рослина отримала завдяки цілющим властивостям.

Біологічні властивості

Листки прості або перисто-складні, подовжені, черешкові, запущені, сіро-зеленого кольору. Квіти дрібні, білі, рожеві чи синьо-фіолетові, зібрані в суцвіття. Чашечка від трубчастої до дзвінчастої, на горлі зсередини волосиста або гола, двогуба. Віночок 2-губий. Тичинок 2. Плоди — горішки темно-бурого кольору. Горішки трійчасті, яйцеподібні або довгасті, голі, гладкі.

Цвіте в червні — липні.

Шавлія морозостійка, полюбляє сухі та плодючі ґрунти. Розмножують вегетативно та за допомогою насіння, які висівають безпосередньо в ґрунт. Посів проводять напровесні чи пізньої осені.

Поширення

Рід поширений на всіх континентах крім Антарктиди.

В Центральній Європі рослина вирощується з часів середньовіччя.

Шавлія поникла на берегах Ворскли

Шавлія поникла в балці поблизу с. Синівки на Сумщині

Види

Відомо понад 1000 видів; в Україні 29 — два з них введено в культуру. Деякі види:

• Шавлія лікарська (Salvia officinalis) — настоянка з її листя використовується при стоматитах, катарах верхніх дихальних шляхів тощо.
• Шавлія мускатна (Salvia sclarea) — розводиться в Криму для виготовлення ефірної олії, яка вживається у парфумерії та медицині.
• Шавлія віщунів — (Salvia divinorum) — рослина, листя якої містять в собі психоактивний галюциноген Сальвінорин А.
• Шавлія поникла (Salvia nutans)
• Шавлія кільчаста (Salvia verticillata)
• Шавлія сухостепова (Salvia tesquicola)
• Шавлія гайова (Salvia nemorosa)
• Шавлія ефіопська (Salvia aethiopis)
• Шавлія липка (Salvia glutinosa)

Серед ендеміків України — шавлія кременецька.

Застосування

(Salvia pratensis)

Шавлія — пряність, яка збагачує смак та сприяє покращенню засвоювання жирних м'ясних страв, м'яса, приготованого на грилі, соусів, омлетів з сиром. Добре поєднується з червоним перцем. Листя шавлії використовують як приправу до салатів, в овочеві та рибні страви. Їх додають у маринади до огірків, кабачків та інше. З листя заварюють чай. Ефірну олію шавлії застосовують у виробництві харчових концентратів, ковбас, консервів, а також для ароматизації мила, зубних паст тощо.

Шавлія дуже приваблива, тому її вирощують і як декоративну рослину. Вона є чудовим медоносом. Мед із шавлії темно-золотистого кольору, ароматний та приємний на смак.

Щоби відлякувати кіз від культурних рослин чи овочів, можна використовувати шавлію, оскільки вони не полюбляють запах цієї рослини (як і лаванди). Шавлія також отруйна для кіз, і найчастіше тварини не їдять шкідливі для них рослини, якщо достатньо іншої їжі. Кози будуть їсти шавлію, лише якщо вони дуже голодні.

Див. також

• 1083 Сальвія — астероїд, названий на честь цього роду рослин.

Примітки

3.Український орфографічний словник /За ред. проф. А. О. Сашенко. Х.:Прапар,1997.-ISBN5-7766-0536-9.-C.793.

Література

• Л. Г. Крецу Л. Г. Домашенко М. Д. Соколов. Мир пищевых растений. — Кишинев: Тимпул, 1989. — С. 276. (рос.)
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Betsy Clebsch, Carol D. Barner. The new book of salvias: sages for every garden. Timber Press, 2003. — ISBN 0-88192-560-8, 9780881925609, 344 стор.
• J. B. Walker, K. J. Sytsma Staminal Evolution in the Genus Salvia (Lamiaceae): Molecular Phylogenetic Evidence for Multiple Origins of the Staminal Lever. Annals of Botany 100 : 375—391, 2007 (англ.)

Посилання

• Шавлія // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 473-475. — ISBN 5-88500-055-7.
• Сальвія // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 78. — ISBN 978-966-08-4940-2.
• Шавлія // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 49, 143, 152.
• ШАВЛІЯ [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
• Шавлія на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
• http://plants.usda.gov/java/ClassificationServlet?source=display&classid=SAOF2 [Архівовано 30 вересня 2006 у Wayback Machine.]
• Шавлія лікує бронхіт