Перейти до вмісту

Skype

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Skype
ТипVoIP/IM/
відеоконференції/відеофон
АвторНіклас Зеннстрем і Янус Фріс
РозробникMicrosoft Skype Division
Стабільний випускWindows 7: 8.66.0.77 (12 листопада 2020)[1]

Windows 8.1: 3.1 (12 серпня 2014)[2]

Linux x86: 4.3.0.37 (18 червня 2014)[3]

Mac OS X: 7.21 (16 лютого 2016)[4]

Android 2.3 і вище: 8.61.0.96 (10 червня 2020)[5]

iPad iOS 5 і вище: 6.10 (11 лютого 2016)[6][7]

iPhone iOS 7 і вище: 6.10 (11 лютого 2016)[8][9]

Symbian³: 2.1.0.23 (10 червня 2013)

Windows Phone 8 і 8.1: 2.29.0.24 (3 листопада 2015)[10]

BlackBerry: 6.1.0.16424 (14 вересня 2015)[11]

Xbox One 1.9.2.1003 (16 листопада 2015)
ПлатформаiOS, Windows і Android
Операційна системаКросплатформне програмне забезпечення
GNU фреймворкQt
Мова програмуванняDelphi[d], Objective C, C++ і Object Pascal
Доступні мовиБагатомовний (38 мовних пакетів)
Українська моваТак (Офіційно з версії 5.0)
ЛіцензіяВласницьке ПЗ, деякі можливості платні
Вебсайтskype.com/uk

Skype (укр. Скайп) — це пропрієтарне ПЗ для інтернет-телефонії VoIP, створене двома підприємцями Нікласом Зеннстрьомом та Янусом Фріїсом, у співпраці естонцями з Ахті Хейнла, Прійтом Касесалу і Яаном Таллінном, що розробили бекенд, який також був використаний в файлообмінній мережі Kazaa. Вона конкурує з існуючими відкритими VoIP протоколами, такими як SIP, IAX, та H.323. Група Skype, придбана компанією eBay у жовтні 2005, розташована в Люксембурзі, з офісами в Лондоні, Таллінні і Празі. 2009 eBay продала більшу частину акцій Skype групі інвестиційних фондів. Від 2011 власником Skype є Microsoft.[12]

Skype після випуску почав дуже швидко зростати у всіх напрямках: за популярністю, у розробці програмного забезпечення, в обох сервісах — безплатному й платному. Комунікаційна система Skype відома завдяки широкому спектру її особливостей, зокрема, безкоштовній голосовій та відео-конференціям, та завдяки її здатності використовувати децентралізовану P2P (peer-to-peer) технологію для подолання звичайних проблем із брандмауером та NAT (Network Address Translation). Але на початку 2012 Корпорація Microsoft, новий власник Skype, відмовилася від принципу децентралізації й замінила розподілену P2P-мережу на мережу власних серверів[13] .

За даними дослідницької компанії TeleGeography, 2008 року Skype став найбільшим оператором міжнародного голосового зв'язку — його частка від загального обсягу розмов склала 8 %. Станом на 2011 рік щомісячно послугами Skype користуються до 140 мільйонів людей в усьому світі.

Технологія

[ред. | ред. код]

Користувачі Skype, по суті, роблять телефонні виклики й відеовиклики через свої комп'ютери, використовуючи програмне забезпечення Skype і інтернет. Основа системи — безкоштовна комунікація між користувачами програмного забезпечення Skype; проте продукт також дозволяє користувачам Skype зв'язуватися з абонентами регулярної наземної лінії зв'язку чи мобільних телефонів. Це програмне забезпечення зараз доступне безкоштовно й може бути завантажене з вебвузла компанії.

Головною відмінністю Skype від інших клієнтів VoIP було те, що Skype діяв на моделі peer-to-peer (замість традиційнішої моделі клієнт-сервер). Довідник користувачів Skype був повністю децентралізований і розповсюджувався серед вузлів у мережі. Це означало, що мережа могла зростати до великих розмірів (на початок 2010 — понад 500 мільйонів користувачів[14]) дуже легко, без ускладнень та дорогої централізованої інфраструктури.

Skype також перенаправляв виклики через інші Skype-клієнти у мережі, щоб полегшити обхід Symmetric NAT та брандмауерів. Проте це лягало додатковим тягарем на тих, хто з'єднувався з Інтернетом без NAT, оскільки їхні комп'ютери та пропускна здатність мережі могли бути задіяні, щоб надсилати виклики інших користувачів.

Виділення посередницьких комп'ютерів було повністю автоматичне й індивідуальні користувачі не мали ніякого вибору, щоб блокувати таке використання їхніх ресурсів. Цей факт, однак, ясно не був освітлений і, здається, суперечив ліцензійній угоді, яка обмежує Skype у використанні «процесора і пропускної здатності каналу [для] полегшення комунікації між [користувачем] і іншими користувачами програмного забезпечення Skype» (секція 4.1).

Skype — програмне забезпечення з закритим кодом — має не стандартизований протокол, а приватний, що викликало підозру і потягло за собою деяку критику від розробників програмного забезпечення й користувачів.

Клієнтське API Skype відкриває мережу для розробників програмного забезпечення. Skype API дозволяє іншим програмам використовувати мережу Skype, щоб отримати «white pages» і керувати дзвінками.

Інтерфейс користувача в середовищі Windows був розроблений на Pascal із використанням Delphi, версія для Linux була написана на C++, а для Mac OS — на Objective-C та Cocoa. Частини клієнта використовують Internet Direct (Indy) як бібліотеку з відкритим програмним кодом для комунікації сокетів.

Безпека

[ред. | ред. код]

Система Skype породжує досить багато дискусій на тему безпеки його трафіку. Мали місце деякі зіткнення з приводу питання безпеки[15][16][17] та культури VoIP-телефонії через ці дискусії та деякі принципи проєктування:

  • весь трафік Skype зазвичай кодується й користувач не може вимкнути це;
  • Skype повідомляє, що використовує тільки відкрито доступні, сильні алгоритми кодування;
  • Користувач не залучається до процесу кодування і тому не має справи з результатами інфраструктури Public key.

Це мало ефект на решту ринку, оскільки вони прагнуть запропонувати конкурентоздатну продукцію. Безпека Інтернет-комунікацій стала предметом, щодо якого люди стали обізнанішими, і безпечна комунікація — це річ, яку вони хочуть бачити в продукції, яку вони використовують. Виходячи з того, що код Skype є приватною власністю та не є open source, рівень безпеки системи не може бути перевірений незалежними експертами. Отже, користувачі — експерти та не експерти — можуть спиратися при використанні лише на довіру виробника та поведінку програмного забезпечення, закачаного з ресурсів, авторизованих виробником. У 2004 році Niklas Zennstrom, один із засновників Skype, визнав у статті в Інтернет-виданні The Register, що поточна модель безпеки використовувала відносно короткий розмір ключа, спираючись на безпеку через непрозорість, та не витримає переходу на open-source. Канонічна архітектура Skype і модель безпеки описуються детально в книзі «Skype: The Definitive Guide». Крім того, як мінімум, два аналізи коду Skype було видано. Tom Berson з Anagram Laboratories, фахівець кодування й безпеки більш ніж тридцять років, був запрошений Skype, щоб проаналізувати їх вихідний код у жовтні 2005. Окремо Philippe Biondi і Fabrice Desclaux впровадили вивчення за допомогою зворотного проєктування пакету, фактично випущеного Skype у реліз, що було представлене в Європі на BlackHat в березні 2006.

Висновки обох аналізів вказано нижче:

  • Skype — «суцільна чорна скринька», це означає, що для звичайного користувача надзвичайно важко ідентифікувати, що він робить, або що він може робити, або як саме це робиться. Він використовує безпеку через непрозорість, щоб ускладнити аналіз або розбір програми без істотних затрат на кількість роботи чи використання емуляції.
  • Пошук контактів та зв'язок через супервузли є довіреними замість того, щоб вимагати ідентифікації. Є відомі «дірки» в безпеці в області глобальної мережі Skype — існують області, в яких «Skype довіряє будь-якому комп'ютеру, який говорить мовою Skype».
  • Програмне забезпечення Skype безпосередньо використовує багато кодової плутанини і розшифровки в пам'яті, зокрема сотні чексаммерів та інші засоби проти зворотної компіляції.
  • Компанія стверджує, що протокол включає 1536- і 2048-розрядні загальні/приватні ключові пари. Вони не є надмірно довгими за сучасними стандартами, але є досить сильним бар'єром для розшифровки. Очевидно, користувачі платних послуг отримують заміну 2048-розрядного ключа (1536-розрядний ключ — стандартний). Також використовується 256-розрядний AES над 128-розрядними блоками, який вважається сильним.
  • Система Skype автоматично вибирає певних користувачів зі швидким CPU, хорошими broadband підключеннями і відсутніми фаєрволами на роль або «супервузлів», або «реле», через які інші користувачі, можливо, з'єднуються. Тому Skype може використовувати призначену для користувача пропускну здатність. (Хоча це дозволяється в EULA, немає ніякої можливості сказати, скільки пропускної здатності використовується в цій формі). Є приблизно 20,000 супервузлів серед багатьох мільйонів зареєстрованих користувачів. Посібник «Skype Guide for network administrators» стверджує, що супервузли тільки керують трафіком у межах до 5 kbytes/s і реле, можливо, передає інший трафік даних, що не належать користувачу, до 10 kbytes/s. Реле не повинне зазвичай обробляти більш ніж одне «релейне підключення».
  • Кожен пакет фактично, зокрема, фактичне програмне забезпечення безпосередньо, кодується, часто за допомогою загальних/приватних ключових методів з підписами або AES.
  • Функція передавання файлів Skype не містить ніяких програмованих інтерфейсів для антивірусів. Якщо тестовий файл EICAR надсилається через Skype, кожна велика антивірусна програма, виявляється, захоплює вірус і зупиняє його пересилання або приймання через Skype.
  • Відсутність ясності щодо контенту означає, що системи мережевого захисту і системні адміністратори не можуть бути впевнені, що Skype робить. (Комбінація досліджень свідчить про те, що Skype не робить якої-небудь шкоди). Правила системи мережевого захисту радять блокувати Skype для корпорацій.
  • Повна функціональність Skype не розглядалася; обидва вивчення фокусувалися на його захисті. Тому, не можна сказати, що ще може бути присутнє.

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Корпорація Microsoft, новий власник VoIP-сервісу Skype, на початку 2012 повністю переробила його структуру, замінивши розподілену P2P-мережу з клієнтських машин на свої власні сервери на основі Linux, посилені з точки зору безпеки[18]. Ця реструктуризація є кардинальною зміною роботи мережі Skype, яка раніше базувалася на супернодах, що працювали на основі самих клієнтських комп'ютерів, під'єднаних до сервісу. Ці комп'ютери мали задовольняти вимогам пропускної здатності, обчислювальної потужності й іншим характеристикам. Однак, такий дизайн був визнаний корпорацією небезпечним і не відповідним вимогам стійкості (за останні кілька років мережа Skype практично повністю припиняла своє функціонування через некоректну роботу деяких версій програми). В середньому в режимі супернод працювало приблизно 48000 клієнтських комп'ютерів, кожен вузол обслуговував у середньому 800 клієнтів мережі.

Згідно з дослідженням фахівця з безпеки компанії Immunity Security, Microsoft відмовилася від цього дизайну на користь розгортання власної мережі на основі 10 000 серверів на базі захищеної версії Linux зі встановленими патчами безпеки від проєкту GRSecurity. Кожен виділений сервер підтримує по 4100 підключень (разом — 41 мільйон користувачів одночасно) і має теоретичну межу в сто тисяч підключень.

За інформацією від компанії Microsoft, архітектура мережі сама по собі залишилася колишньою, але замість супернод, що працюють на клієнтських машинах, тепер використовується кластер із локальних супернод, розміщених у захищених датацентрах, що працюють під управлінням операційної системи з підвищеним рівнем безпеки й обслуговуються спеціалізованим високопродуктивним ПЗ. За даними Microsoft такий підхід дозволить збільшити надійність, масштабованість та продуктивність мережі Skype.

Поширення і популярність

[ред. | ред. код]

Повідомлено, що 43 мільйони користувачів Skype одночасно були активні 4 жовтня, 2012.

Дата[19] Користувачів онлайн Днів
2012-10-04 43,295,678 0
2011-01-24 28,398,200 0
2011-01-10 27,045,598 0
2011-01-10 26,947,258 49
2010-11-22 25,000,000 28
2010-10-25 24,000,000 231
2010-03-08 23,000,000 49
2010-01-18 22,000,000 7
2010-01-11 21,000,000 63
2009-11-09 20,000,000 35
2009-10-05 19,000,000 21
2009-09-14 18,000,000 175
2009-03-23 17,000,000 49
2009-02-02 16,000,000 21
2009-01-12 15,000,000 84
2008-10-20 14,000,000 35
2008-09-15 13,000,000 210
2008-02-18 12,000,000 42
2008-01-07 11,000,000 82
2007-10-17 10,000,000 261
2007-01-29 9,000,000 82
2006-11-08 8,000,000 71
2006-08-29 7,000,000 155
2006-03-27 6,000,000 66
2006-01-20 5,000,000 92
2005-10-20 4,000,000 155
2005-05-18 3,000,000 93
2005-02-14 2,000,000 117
2004-10-20 1,000,000 418
2003-08-29 0 —

SR Consulting у жовтні 2005 переглянуло 4 мільйони профайлів користувачів Skype і надало деяку демографічну інформацію, повідомлену Новинами й Журналом Skype:

  • Середній вік: 29.7 років;
  • Близько 46 % користувачів Skype — жителі Європи. Бразилія й Китай мають найбільше користувачів Skype. Китай має 13 % з населення Skype [джерело?].
  • Інформація щодо статі досі непереконлива й неточна. Більш, ніж половина всіх користувачів відмовилася заявити свою стать.

Послуги

[ред. | ред. код]

SkypeOut

[ред. | ред. код]

SkypeOut дозволяє користувачам Skype зв‘язуватися з традиційними телефонними номерами, зокрема, мобільними, за невеликі гроші. Цей грошовий збір становить USD$0.024 за хвилину для найрозвиненіших країн, і USD$2.142 за хвилину для викликів з острова Diego Garcia. Через 180 днів бездіяльності SkypeOut баланс на рахунку Skype зникає. Цей алгоритм робить SkypeOut дорогим в обслуговувані для не дуже активних користувачів, оскільки вони часто втрачатимуть кошти зі свого рахунку. Протягом 2006-го року SkypeOut-дзвінки з США і Канади до абонентів у межах США і Канади були безкоштовні.

SkypeIn

[ред. | ред. код]

SkypeIn дозволяє користувачам Skype отримувати виклики на їх комп'ютери з регулярних телефонних номерів та дозволяє користувачам підписуватися на номери в таких країнах як Австралія, Бразилія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Гонконг, Японія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія і США. Наприклад, користувач-мешканець Сан-Франциско створює локальний телефонний номер у Гельсінкі. Люди з Гельсінкі будуть платити тільки за місцеві переговори, щоб звернутися до цього номера.

Skype Voicemail

[ред. | ред. код]

Skype Voicemail був випущений 10 березня 2005. Ця послуга дозволяє людям, що дзвонять, залишати голосові повідомлення для користувачів Skype, недоступних на момент дзвінка. Skype Voicemail мав численні проблеми за минулий рік і користувачі скаржаться, що багато голосових повідомлень ніколи не надходять. Також сервіс SkypeIn іноді не в змозі записати певні вхідні виклики на сторінці історії програми. Ці проблеми не були повністю вирішені.

Skype chat

[ред. | ред. код]

Skype підтримує текстовий груповий чат із інтерфейсом, подібним до IRC, зі 100 людьми одночасно. Версія Macintosh використовує такий же стиль виду повідомлення, як Adium, хоча з іншим розширенням імені файлу. Стилі виду повідомлення, зроблені для Adium, можуть бути встановлені для Skype, і їх навіть не потрібно перейменовувати. Існує декілька косметичних багів, але нехтуючи ними, стилі Adium працюють без модифікації. Ця особливість відсутня в Windows, Linux, і версії Skype для кишенькових комп'ютерів.[джерело?]

Skype video calling

[ред. | ред. код]

Skype 2.0 (і вище) підтримує відеоконференцію[20] на платформах Windows XP та новіших (від користувачів Windows 2000 для цього вимагається DIRECTX 9.0) і Mac, роблячи його одним із небагатьох кросплатформних рішень[слово-паразит] для відео-конференції між Windows і Mac. Skype підтримує відео-чат лише в режимі «сам на сам».

Skype Translator Preview

[ред. | ред. код]

Опція миттєво, в режимі реального часу, перекладає голосову інформацію між різними мовами, що стало можливим завдяки співпраці спеціалістів Microsoft i Skype. Microsoft позиціонує цю технологію насамперед для шкіл та університетів, які зможуть спілкуватися між собою без жодних перешкод. Skype Translator Preview працює зараз лише на Windows 8.1 або preview-копіях Windows 10[21].

Підтримувані операційні системи

[ред. | ред. код]

Продажі бізнесу

[ред. | ред. код]

2005 eBay купила Skype за 2,6 млрд $ — суму, названу багатьма аналітиками (і пізніше визнану самою Ebay) зависокою. Засновники сервісу Ніклас Зеннстром (Niklas Zennstrom) і Янус Фріїс (Janus Friis) з першим інвестором Говардом Гартенбаумом (Howard Hartenbaum) вклали в нього близько 20 млн $. eBay планувала використовувати Skype як інструмент підвищення ефективності в своїй основній діяльності, зокрема, як зручний засіб зв'язку між своїми клієнтами. Проте щільно інтегрувати підрозділ у свій основний бізнес їй не вдалося.

За станом на кінець 2008 у світі налічувалося 405 млн зареєстрованих користувачів Skype, тоді як під час операції з eBay їх було тільки 53 млн. Число користувачів у 2008 в порівнянні з 2007 збільшилося на 47 %. Виручка компанії в 2008 склала $551 млн (на 44 % більше, ніж роком раніше).

Компанія eBay 1 вересня 2009 офіційно оголосила про продаж 65 % акцій свого VoIP-сервісу Skype. Як покупець виступила група інвесторів, до якої увійшли венчурні фонди Silver Lake, Index Ventures, Andreessen Horowitz і Canada Pension Plan (CPP) Investment Board. Сума операції склала 1,9 млрд $, її завершення заплановано в четвертому кварталі 2009. eBay збереже у себе інші 35 % компанії. Виходячи з озвученої суми важ Skype був оцінений в 2,75 млрд $.

10 травня 2011 корпорація Microsoft офіційно оголосила про купівлю сервісу VoIP-телефонії Skype за 8,5 мільярда доларів[12]. Для Microsoft ця оборудка стала найдорожчою за всю 36-річну історію компанії. Skype входила до складу Microsoft на правах окремого підрозділу, який очолював тодішній глава Skype Тоні Бейтс. Роботу зі Skype мали підтримувати мобільні пристрої на платформі Windows Phone 7. Сервіс інтернет-телефонії мав бути інтегрований з низкою застосунків і онлайн-сервісів Microsoft, у тому числі з комунікаційною платформою Lync і поштовим клієнтом Outlook.

Microsoft запевнив, що підтримуватиме версії Skype для інших операційних систем, у тому числі Mac OS X і Linux.

Популярність в Україні

[ред. | ред. код]

Найпопулярнішим месенджером в Україні у 2020 року був Viber, яким користувалися 99 % користувачів смартфонів у віці від 13 до 55 років, далі йшов Facebook Messenger і Telegram; WhatsApp та Skype поступово втрачають користувачів, ними користустуються менше половини користувачів, в той же час популярність Telegram росте, особливо серед молоді.[22]

Цікаве

[ред. | ред. код]
  • При запущеному Скайпі після натискання кнопки PrintScreen можна відразу у вікні чату провести вставку, і співрозмовнику надійде «запрінтскрінене» зображення екрану.
  • При послідовному затиску 3-х і більше кнопок на клавіатурі, при наборі тексту у віконці, співрозмовник побачить не олівець, що пише, а котячі лапки.
  • При натисканні кнопок у хаотичному порядку можна побачити руки, які розламують олівець на дві частини.
  • Крім вбудованих смайликів, скайп містить і «секретні». Ось вони (для версії 6.18.59.106):
  • (bandit) — бандит
  • (bike), (sander), (bicycle) — велосипед
  • (blackwidow) — чорна вдова
  • (bucky) — волохань
  • (bug) — жук
  • (call) — дзвонить
  • (captain), (shielddeflect) — капітан Америка
  • (cat), (@), (meow) або :3 — кіт
  • (dog), (&) — собака
  • (drunk) — п'яний
  • (e), (m) — лист
  • (finger) — середній палець;
  • (flag: «2 літери держави»), наприклад, прапор України — (flag: ua)
  • (football) — футбол
  • (fubar) — тикає пальцем;
  • (headbang), (banghead) — б'ється головою об стіну
  • (heidy) — білка гризе горіхи;
  • (idea), :|, :i чи *:-) — ідея
  • (lalala), (lala) чи (notlistening) — «ля-ля-ля, я тебе не слухаю»;
  • (london), (rain) — дощ
  • (makeup) — макіяж чи підфарбовує губи;
  • (mooning) — показує сідниці
  • (mp), (ph) — телефон
  • (nickfury) — одноокий
  • (o), (O), (clock), (time) — годинник
  • (oliver) — якийсь Олівер
  • (poolparty) — вечірка в басейні
  • (punch) — удар
  • (rock) — рок
  • (sheep), (bah) — вівця
  • (shielddeflect) — капітан Америка зі щитом
  • (skype), (ss) — іконка програми
  • (smoking) або (ci) — палить
  • (swear), (@#%$*) — лається
  • (talk) — розмовляє
  • (talktothehand) — говори до руки
  • (tmi) — забагато інформації
  • (toivo) — хлопчик із собакою
  • (tumbleweed) — перекоти-поле
  • (u), (U) — розбите серце
  • (wfh) — працюю вдома
  • (zilmer) — фотограф
  • (~), (film), (movie) — знімання фільму

Команди чату

[ред. | ред. код]

У чаті підтримується багато irc-команд. Нижче приведений їх список[23]:

  • /help
  • /add [Skype_Name]
  • /alertsoff
  • /alertson [text]
  • /call [Skype_Name]
  • /clear
  • /find [text]
  • /get banlist
  • /get allowlist
  • /get creator
  • /get guidelines
  • /get xguidelines
  • /get options
  • /get password_hint
  • /get role
  • /get uri
  • /goadmin
  • /history
  • /htmlhistory
  • /info
  • /kick [Skype_Name]
  • /kickban [Skype_Name]
  • /leave
  • /me
  • /set allowlist [[+|-]mask]
  • /set banlist [[+|-]mask]
  • /set guidelines [text]
  • /set xguidelines [text]
  • /set options
  • /set password [text]
  • /set password_hint [text]
  • /setpassword [password] [password hint]
  • /setrole [Skype Name] MASTER | HELPER | USER | LISTENER
  • /topic [text]
  • /whois [Skype_Name]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Tom Huang (22 січня 2014). Giving Your Computer A Break with Skype for Windows Desktop 6.13. Архів оригіналу за 20 вересня 2014. Процитовано 31 січня 2014.(англ.)
  2. ↑ Aga Guzik (7 травня 2014). Skype for Modern Windows 2.8: Getting Easier to Use/. blogs.skype.com. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 17 липня 2014.(англ.)
  3. ↑ Skype 4.3 для Linux. Архів оригіналу за 3 лютого 2013. Процитовано 26 серпня 2014.
  4. ↑ Skype for Mac. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2016.(англ.)
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 26 серпня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Skype for iPad on the App Store on iTunes. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 26 серпня 2014.
  7. ↑ Greetings. Say Hi Faster with Skype 4.15 on iOS. Eric Lin Levine. 2013-5-12. Архів оригіналу за 2 жовтня 2014. Процитовано 2013-5-12.
  8. ↑ Skype for iPhone release notes. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2016.
  9. ↑ Skype 5.2 for iPhone: Voice Messaging Support and Profiles Are Back!. Gary Wong. 7 липня 2013. Архів оригіналу за 23 вересня 2014. Процитовано 17 липня 2013.
  10. ↑ Skype 2.19 for Windows Phone 8.1 and Windows Phone 8. Lara Kingwell. 26 червня 2013. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 26 серпня 2014.
  11. ↑ Skype — BlackBerry World. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 26 серпня 2014. [Архівовано 2015-01-28 у Wayback Machine.]
  12. ↑ а б Microsoft став власником Skype за 8,5 мільярда доларів. Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 11 травня 2011.
  13. ↑ Tashkinov, Artem S. (02.05.2012). Skype меняет сетевую инфраструктуру, переходя c клиентских P2P-супернод на Linux-серверы. www.opennet.ru. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
  14. ↑ [1] [Архівовано 2 березня 2010 у Wayback Machine.] Що таке Skype
  15. ↑ (англ.)Is Skype Safe and Secure? What are the Alternatives? DAVID GILBERT [Архівовано 19 квітня 2020 у Wayback Machine.], 2020
  16. ↑ (англ.)[That terrifying 'unfixable' Microsoft Skype security flaw: THE TRUTH Shaun Nichols] 2018
  17. ↑ Skype can't fix a nasty security bug without a massive code rewrite [Архівовано 9 листопада 2020 у Wayback Machine.] 2018
  18. ↑ Skype меняет сетевую инфраструктуру, переходя c клиентских P2P-супернод на Linux-серверы. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 4 травня 2012.
  19. ↑ 8 million onliners. skypenumerology. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 8 листопада 2006.
  20. ↑ Skype Video Conferences. HL7 User Guide. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 18 листопада 2007. [Архівовано 2013-06-27 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Skype перекладатиме розмови між людьми в режимі реального часу [Архівовано 16 грудня 2014 у Wayback Machine.] // inspired — 16 грудня 2014/Сергій Пішковцій
  22. ↑ nMind: Самый популярный мессенджер в Украине — Viber (им пользуются 99% опрошенных в возрасте 25-34 лет), далее идут Facebook Messenger, Telegram, WhatsApp и Skype [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.], ІТС, 24.07.2020
  23. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 15 червня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Skype&oldid=44027286