Stochomys longicaudatus
| Stochomys longicaudatus | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Мишеві (Muridae) |
| Підродина: | Мишеві (Murinae) |
| Триба: | Arvicanthini |
| Рід: | Stochomys Thomas, 1926 |
| Вид: | S. longicaudatus
|
| Біноміальна назва | |
| Stochomys longicaudatus (Tullberg, 1893)
| |
| Синоніми | |
|
Mus sebastianus Trouessart, 1897 | |
Stochomys longicaudatus — вид гризунів родини мишевих (Muridae). Це єдиний вид в роду Stochomys. Його природне середовище існування — субтропічні або тропічні вологі рівнинні ліси.
Цей пацюк походить із вологих тропічних лісів у західній частині Центральної Африки на висоті від рівня моря до 1000 метрів. Його ареал простягається від Того через Бенін і Нігерію до басейну Конго і на схід до західної Уганди[2][3].
Тварина веде переважно нічний спосіб життя і харчується на землі зеленим рослинним матеріалом і опалими фруктами, доповнюючи їх деякими комахами. Окрім пересування по землі, він часто забирається в підлісок тропічного лісу, хоча не високо на дерева. Повідомлялося про будівництво сферичних гнізд із подрібненої трави[2]. Мало що відомо про соціальну організацію цього виду, але в Камеруні групу з тринадцяти було спіймано в одному місці на плантації олійної пальми[3]. Розмноження відбувається протягом усього року, але більш поширене в період з лютого по травень і з вересня по грудень. Виводки коливаються від одного до чотирьох дитинчат[2].
Це гризун середнього розміру з довжиною голови й тулуба від 13 до 17 сантиметрів і вагою ≈ 90 грамів. Хутро темно-рудувато-буре на спині, стає сіруватим на боках і тьмяніє до блідо-сірого знизу. Хвіст із рідкою щетиною значно довший за тулуб, зазвичай його довжина становить від 18 до 22 сантиметрів[2][3].
- ↑ Cassola, F. (2017). Stochomys longicaudatus. IUCN Red List of Threatened Species. 2017: e.T20863A22455058. doi:10.2305/IUCN.UK.2017-2.RLTS.T20863A22455058.en. Процитовано 11.11.2021.
- ↑ а б в г Uebbing, S. (2019). Stochomys longicaudatus (Rodentia: Muridae). Mammalian Species. 51 (974): 26—33. doi:10.1093/mspecies/sez004.
- ↑ а б в Jonathan Kingdon (1984). East African Mammals: An Atlas of Evolution in Africa, Volume 2, Part B: Hares and Rodents. University of Chicago Press. с. 599. ISBN 978-0-226-43720-0.