U-169
U-169 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій рейх | |
Спуск на воду | 6 червня 1942 року | |
Виведений зі складу флоту | 27 травня 1943 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Дизельний підводний човен | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 19 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 7,3 вузлів | |
Гранична глибина занурення | 230 м | |
Екіпаж | 48 особи | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 76,8 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,9 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,7 м | |
Водотоннажність надводна | 1144 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/32 | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і два кормових ТА. 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB | |
ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30 2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 |
U-169 — німецький підводний човен типу IXC/40, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 15 серпня 1940 року. Човен був закладений на верфі «Deutsche Schiff und Maschinenbau AG» у Бремені 15 травня 1941 року під заводським номером 708, спущений на воду 6 червня 1942 року, 16 листопада 1942 року увійшов до складу 4-ї флотилії. За час служби також входив до складу 10-ї флотилії. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее Герман Бауер.
За час служби човен зробив 1 бойовий похід, у якому не потопив та не пошкодив жодного судна.
Потоплений 27 березня 1943 року у Північній Атлантиці південніше Ісландії (60°54′ пн. ш. 15°25′ зх. д. / 60.900° пн. ш. 15.417° зх. д.) глибинними бомбами британського бомбардувальника «Летюча Фортеця». Всі 54 членів екіпажу загинули[2].
- Surcouf (підводний човен)
- Л-6 «Карбонарій»
- I-28
- USS Gunnel (SS-253)
- Підводні човни типу «Середня»
- V (тип підводних човнів США)
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |