Альбрехт IV
| Альбрехт IV Терплячий | |
|---|---|
| нім. Albrecht IV | |
 Альбрехт IV | |
| 16-й герцог | |
| Початок правління: | 29 серпня 1395 |
| Кінець правління: | 14 вересня 1404 |
| Попередник: | Альбрехт III |
| Наступник: | Альбрехт V |
| Дата народження: | 19 вересня 1377 |
| Місце народження: | Відень[1][2] |
| Країна: | Австрії |
| Дата смерті: | 14 вересня 1404 (26 років) |
| Місце смерті: | Клостернойбург[1] |
| Поховання | Собор Святого Стефана |
| Дружина: | Іоганна Віттельсбах |
| Діти: | син: Альбрехт V дочка: Маргарита |
| Династія: | Габсбурги |
| Батько: | Альбрехт III |
| Мати: | Беатриса Гогенцоллерн |
| Нагороди: |  |
Альбрехт IV (нім. Albrecht IV; 19 вересня 1377, Відень — 14 вересня 1404, Клостернойбург) — герцог Австрійський з 29 серпня до 22 листопада 1395 правив одноосібно, з 22 листопада 1395 спільно з Вільгельмом Дружнім, герцогом Штирії. Представник Альбертинської лінії династії Габсбургів.
Альбрехт IV був єдиним сином австрійського герцога Альбрехта III й Беатриси Гогенцоллерн. Після смерті батька 29 серпня 1395 року Альбрехт IV успадкував престол Австрії. До складу його володінь входило тільки власне герцогство Австрія (сучасна земля Нижня Австрія і східна частина землі Верхня Австрія), а також Крайна. Решта володінь Габсбургів згідно з Нойберзькою угодою 1379 року належали двоюрідним братам Альбрехта IV Леопольдинської лінії. Міжусобиці з братами стали характерною рисою усього правління Альбрехта IV в Австрії. У 1398 році Альбрехт здійснив паломництво до Єрусалима і його було посвячено у лицарі на Гробі Господньому.
Окрім конфліктів з Леопольдинською лінією Габсбургів, Альбрехт IV брав активну участь у боротьбі за владу між спадкоємцями імператора Карла IV. Вже у 1394 році Альбрехт встановив союзні стосунки з маркграфом Йостом Моравським проти його брата імператора Вацлава IV. Це призвело до серії прикордонних сутичок з Прокопом, молодшим моравським правителем й прибічником імператора.
У 1402 році Альбрехт IV уклав угоду з угорським королем Сигізмундом, спрямовану проти Вацлава IV та Йоста Моравського. Сигізмунд, що відчував нагальну потребу у воєнній та фінансовій допомозі, обіцяв Габсбургам передати їм Бранденбург, а також право на спадкування по його смерті королівських престолів Чехії й Угорщини. Сигізмунду вдалось захопити у полон Вацлава IV, якого він передав Альбрехту IV. Імператор перебував у Відні під арештом з осені 1402 до осені 1403 років, після чого йому вдалось втекти.
У 1404 році австрійські війська взяли в облогу Зноймо, яким володів супротивник Сигізмунда Йост Моравський, однак у військах спалахнула епідемія шигельозу (тоді називали дизентерією), від якої й помер Альбрехт IV. Існує версія, що його отруїли, а віденський лікар, що лікував його, використовував звичайний для того часу спосіб лікування: повісив герцога вниз головою, очікуючи, що отрута сама вийде з тіла.
- Дружина: (з 24 квітня 1390 року) Іоганна Віттельсбах (1377 — 28 липня 1410), дочка Альбрехта I, герцога Баварії-Штраубінг. Діти:
- Маргарита (1395–1447), у шлюбі (1412) з Генріхом XVI, герцогом Баварії-Ландсхут
- Альбрехт V (1397–1439), герцог Австрії, король Угорщини, Чехії й Німеччини
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #136818862 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Habsburg, Albrecht IV. // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 6. — S. 140.
- Митрофанов П. П. Історія Австрії з найдавніших часів до 1792 р. — М., 2003 (рос.)
- Шимов Я. В. Австро-Угорська імперія — М., 2003 (рос.)
- Franz Krones. Albrecht IV. (Herzog von Österreich) [Архівовано 24 травня 2021 у Wayback Machine.] // Allgemeine Deutsche Biographie. — Band 1. — Leipzig: Duncker & Humblot, 1875. — S. 283—285. (нім.)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
| Попередник Альбрехт III |
|
Ерцгерцог Австрії 1395-1404 |
|
Наступник Альбрехт V |