Військовий жаргон
Військовий жаргон, військовий сленг — професійний жаргон військовослужбовців збройних сил (ЗС) різних держав, країн. Це сукупність розмовної термінології, яка зазвичай походить із військового життя й використовується військовослужбовцями, що є унікальним явищем для ЗС будь-якого народу. У країнах НАТО часто набуває форму скорочень (абревіатура, акронім із використанням фонетичної абетки), що включає аспекти офіційних військових термінів і понять[1][2]. Через це у штабах НАТО жартівливо називають англійську мову — «НАТОвська англійська»[3]. Військовий сленг часто використовується і для посилення або відображення (як правило, доброзичливого й жартівливого[4]) суперництва між службами, підрозділами.
У військовослужбовців жаргон служить для стислості позначення предметів (виробів) і явищ армійського, авіаційного, флотського та спеціального (службового) життя, життя прикордонних й внутрішніх військ, а також для простоти спілкування у специфічній соціальній групі військових і на позначення приналежності до неї.
із закріпленою нижче кокардою з емблемою;
згори — емблема «пташка».
Військовий жаргон є сукупністю неологізмів: частина утворена шляхом скорочення назв видів, типів, моделей озброєнь, військових звань, військових посад, спеціальностей, інших явищ військового побуту; частина запозичена з кримінального жаргону та побутового гумору; частина виникла підо впливом явища «дідівщини» та відображає область позастатутних стосунків між військовослужбовцями.
капуста — на козирку кашкета.
Військовий жаргон може відрізнятися в різних видах (силах, родах і видах військ) збройних сил, у спецвійськах, в окремих підрозділах військовослужбовців, відповідно до спеціальності та формування, досвіду служби і тому подібне.
.JPG?lang=uk)
Серед наведених нижче прикладів жаргонізмів врахована своєрідна «спадщина» військового жаргону, що використовують у збройних силах багатьох країн колишнього СРСР і Російської імперії.
Військовий жаргон, як і будь-який інший фаховий жаргон, відображає, перш за все, свій історичний період, оскільки збройні сили є безпосереднім відображенням суспільних явищ в житті держави. Згідно з поширеною думкою, після дозволу призову в 1960-ті роки призовників у СРСР, які мають судимість, в побут військовослужбовців строкової служби у військовий жаргон увійшла частина кримінального жаргону, а в 1990-х роках в армійське, флотське й авіаційне середовище почав входити сленг наркоманів[5].
Водночас використання військового жаргону є непрямим підтвердженням справжності «своїх» при здійсненні радіозв'язку в період військових дій.
На відміну від солдатського (матроського) фольклору, який часто фіксується в «дембельських альбомах», військовий жаргон практично ніким не досліджувався і досі залишається маловивченим напрямком філологічних знань. У XX столітті активно складалися словники кримінального жаргону та молодіжних сленгів, однак словник військового жаргону так ніколи і не видавався, незважаючи на багаторічну історію російської імперської і радянської армії (де перебували представники різних сучасних окремих країн), авіації та флоту[5].
Єдина[5] велика дослідницька робота на тему армійського жаргону в російській мові за назвою «Словник російського військового жаргону: нестандартна лексика і фразеологія Збройних Сил і воєнізованих організацій Російської імперії, СРСР та Російської Федерації XVIII—XX століть» була підготовлена доктором філологічних наук, професором Череповецького державного університету Валерієм Пантелеймоновичем Коровушкіним[6] й видана в 2000 р. у Єкатеринбурзі[7].
Вступна частина словника була опублікована на шпальтах журналу «Новий вартовий» (рос. Новый часовой)[8]. Словник містить у собі близько восьми тисяч слів і цікавий тим, що охоплює велику історію Російської імператорської армії, починаючи з російсько-турецьких воєн 1686-1713 років. У цій праці охарактеризований жаргон військових і воєнізованих організацій, що існували в Російській імперії, СРСР, РФ до 1996 р.[5]. Матеріалом для дослідника В. Коровушкіна стали близько 5 тисяч жаргонізмів, добраних ним із понад 600 творів літератури: воєнних романів, мемуарів і щоденників, газетних і журнальних статей, довідників і словників, а також зібраних автором за допомогою несанкціонованого анкетування та опитування військовослужбовців[8].
Доцент кафедри теорії мови Челябінського державного університету, філолог Оксана Захарчук, уклала класифікацію словника військового жаргону, розділивши жаргонізми на кілька груп. Перша група пов'язана з військовою технікою, одностроєм, зброєю. Друга стосується солдатів, командирів, міжособистісних стосунків, третя стосується побуту і занять військовослужбовців[9]. Захарчук зауважила, що «практично в усіх наведених прикладах військові жаргонізми мають негативну конотацію. Разом із тим класифікація жаргонізмів виявляє прагнення військовослужбовців з'єднати професійні об'єкти з мирними й таким чином згладити протиставлення військової служби до мирного цивільного життя»[9].
| Жаргон | Значення |
|---|---|
| Бе́ха[10] | Бойова машина піхоти (БМП)[11][12] |
| Бека́ | Бойовий комплект |
| Бронік | Бронежилет |
| Весло[10] | Снайперська гвинтівка Драгунова |
| Кала́ш | Автомат Калашникова[13] |
| Комок | Камуфляжна уніформа |
| Теплик | Тепловізор |
| Глушак | Прилад безшумної стрільби чи глушник мобільних телефонів |
| Розтяжка | Замаскована наземна міна з розтягнутим мотуззям або дротами для детонації від дотику |
| Трьохсотий | Поранений у бою |
| Двохсотий | Загиблий у бою |
| Аватар | Назва зловживаючих алкогольними напоями на службі[14] |
| Контрач | Військовослужбовець на військовій службі за контрактом |
| Контрік | Службовець контррозвідки |
| Психи | Службовці ГРУ ГШ Росії[15] |
| Парадка | Парадно-вихідна форма одягу військовослужбовців[16] |
| Прапор | Прапорщик[17] |
| Посмішка | Відмінність на українських погонах сержантського корпусу — нижньої лінії (військових звань штаб-сержанта, майстер-сержанта) |
| Мазепинка | Кашкет у Збройних Силах України |
| Чипо́к | Солдатська кав'ярня, крамничка на території в/ч[18] |
| Піджак | Атестований на військову службу після закінчення цивільного навчального закладу[18] |
| Сампо́ | Самостійна підготовка військовослужбовців за розкладом дня та графіком на місяць та рік[18] |
| Самовар | *також сталінський самовар. Військовослужбовець, що втратив кінцівки у ході виконання бойових задач, інвалід. |
| Сапог | 1. Атестований на військовій службі після закінчення військового навчального закладу; 2. Позначення СПГ-9[10] «Спис» (станкового протитанкового гранатомету з часів СРСР) |
| Слони[19], салаги[20][21] | Військовослужбовці строкової служби (від дати прийняття присяги до 6 місяців служби) |
| Муха | Ручний протитанковий гранатомет (РПГ-18)[10] |
| Бурячок | Мінометна міна 82 мм |
| Молоко | Непопадання в мішень при стрільбі[10] |
| Зеленка | Зарослі з дерев, кущі, лісиста місцевість[10] |
| Бобри | Інженерний підрозділ[10] |
| Єноти | Десантники[10] |
| Нора | Бліндаж[10] |
| Замо́к | Заступник командира взводу[10] |
| Передок, нулі | Передова, перша лінія оборони (розмежування)[10] |
| Губа | Гауптвахта, місце відбування покарання[10] |
| Буратіно | Військові, котрі свою зарплатню прогулюють у перші ж 2 дні після отримання[10] |
| Пікселька | Польова уніформа українського війська[22] |
| Афганка | Уніформа миротворчого контингенту СРСР в Афганістані (літнього й зимнього зразка) |
| Гладилка | Невелика дерев'яна дощечка з ручкою (або без) для формування на краях матраців на ліжку кантика — прямого кута[23]. |
| Кантик | Край матраца на ліжку, відбитий і відпрасований двома дерев'яними гладилками до прямого кута. У більш загальному значенні, кантиком називають будь-яку лінію, для якої при наведенні порядку можна застосувати критерій чіткості (кантик при голінні шиї, тобто чітка лінія розділу волосся голови і чисто поголеної шиї), прямокутності (кантик на снігових заметах[24], коли снігові замети на території в/ч вирівнюються під кутом в 90°) або прямоти (виставлення меблів або майна «по ниточці»). |
| Сопля | Смужка на погонах для звання єфрейтора, старшого солдата і т. ін. |
| Спецназ | Словосполучення спецпризу від рос. «специальное назначение», що виникло в СРСР[25] |
| Сучка | Автомат Калашникова зі складаним прикладом та вкороченим стволом АКС-74У |
| Гражданка | 1. Невійськовий (цивільний) одяг; 2. Життя поза КПП в/ч. |
| Дембєль | Військовослужбовець після оголошення офіційного наказу про демобілізацію та звільнення в запас[26] |
| Дембєльський акорд | Обсяг разових робіт, що виконується військовослужбовцями строкової служби за наказом командирів (в останні 1-2 місяці перед звільненням у запас[27], умови виконання якого неформально пов'язані з датою їх майбутнього звільнення й мотивуються цим[28] |
| Дембєльський альбом | Військовослужбовці строкової служби особливим чином оформлюють альбом зі світлинами, текстовими документами, рукописним текстом та іншим про службу в мемуаристичному стилі. Готується в період, близький до демобілізації з лав ЗС[27] |
| Мангал | Металеві ґрати над баштою танка в армії Росії для імовірного захисту від Джавеліну та NLAW, що виникли під час російсько-української війни[29]. |
| Морожене м'ясо | Медаль Третього Рейху за участь на фронті зимою 1941—1942 років у жахливих умовах бойових дій, за страждання німецьких солдатів на фронті взимку |
| Фреґінґ | В армії США вбивство непопулярних командирів під час військового бою. |
| Покемон | Кулемет Калашникова модернізований ПКМ |
- ↑ (англ.) Rick Atkinson (2007). The Day of Battle: The War in Sicily and Italy, 1943–1944. The Liberation Trilogy. Henry Holt. с. 36. ISBN 978-0-8050-6289-2.
- ↑ (англ.) Computer Dictionary Online. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 16 березня 2021., computer-dictionary-online.org
- ↑ (пол.) Mikołaj Kugler; Mirosław Smolarek, Wykorzystanie internetu w zakresie doskonalenia terminologii wojskowej w języku angielskim w: «Zeszyty Naukowe Wojskowej Szkoły Oficerskiej Wojsk Lądowych», Nr 2 (132), 2004, ISSN 1731-8157, s. 214.
- ↑ (англ.) Jacobson Gary (14 серпня 1994). Humor best way to remove last of 'Bohicans' resistance. The Dallas Morning News. с. 7H. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 7 листопада 2008.
- ↑ а б в г (рос.) Кнорре К., Мирошкин А. Словарь современного армейского жаргона: опыт создания [Архівовано 20 червня 2019 у Wayback Machine.] // «Неприкосновенный запас». — 1999. — № 5(7)
- ↑ (рос.) Коровушкин Валерий Пантелеймонович [Архівовано 31 липня 2021 у Wayback Machine.] // Сайт «subscribe.ru»
- ↑ (рос.) Коровушкин В. П., Словарь русского военного жаргона: нестандартная лексика и фразеология вооружённых сил и военизированных организаций Российской империи, СССР и Российской Федерации XVIII−XX веков. — Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2000. — 372 с. (35 п. л.)
- ↑ а б (рос.) Коровушкин В. П., Русский военный жаргон XVIII−XX вв. // Журнал «Новый часовой», 1994. — № 2. — С.76−81.
- ↑ а б (рос.) Алла Александрова Челябинские лингвисты составили словарь армейского жаргона[недоступне посилання] // Российское информационное агентство «Новый Регион», 28 октября 2011 года.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п "Бобри сховали єнотів у норі": показали оновлений словник військового сленгу. Gazeta.ua. 20 серпня 2019. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
- ↑ (рос.) Армейский жаргон. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
- ↑ (рос.) Сводный словарь Армейского жаргона. Архів оригіналу за 3 березня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
- ↑ (рос.) ТРК ВС РФ «ЗВЕЗДА» — Знаменитый «калаш»: как создавалось оружие-легенда [Архівовано 6 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Левченко Т. М., «Жаргонна лексика у військовій тематиці сучасної української преси», Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2019 — №39, Т.3, С.117PDF ISSN 2409-1154
- ↑ (рос.) «Психи» российского Генштаба утвердили в Кремле очередной план провокаций в Украине. CRiME. 12.05.2016. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
- ↑ (рос.) Ткань «Афганка» — нестареющая классика[недоступне посилання], 02.09.2014 // © Сайт компании «Pantex» (www.pantex.com.ua)
- ↑ Никитина Т. Г., 2007, с. 123.
- ↑ а б в Жаргон як соціолінгвістична характеристика мовленнєвої поведінки курсантів відомчих закладів вищої освіти ДСНС УкраїниPDF («Курсантський жаргон»)
- ↑ Гараева Л. М., Баклашова Т. А., 2016.
- ↑ Никитина Т. Г., 2007, с. 196.
- ↑ Манвелов Н. В., Гл. 8. «Морская риторика» и флотские жаргонизмы.
- ↑ Військова форма останнього зразка ЗСУ «піксель». mil.com.ua. Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
- ↑ (рос.) Фото солдата с гладилками, отбивающего кантики [Архівовано 31 липня 2021 у Wayback Machine.] // УралИнформБюро, 14 декабря 2010
- ↑ (рос.) Фото кантика на сугробах [Архівовано 31 липня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ (рос.) Сизова Е. (2004-03). Никто, кроме нас. «Гвардия России» № 4 (19). Российский Союз ветеранов Афганистана. Архів оригіналу (газета) за 10 листопада 2007. Процитовано 28 травня 2012.
- ↑ Никитина Т. Г., 2007, с. 62−63.
- ↑ а б (рос.) Каланов Н. А., «Словарь морского жаргона». — 2-е изд. — М.: Моркнига, 2011. — ISBN 978-5-903081-23-3. — С. 108.
- ↑ (рос.) Ксения Кнорре, Андрей Мирошкин. Словарь современного армейского жаргона: Опыт создания [Архівовано 15 липня 2019 у Wayback Machine.].
- ↑ Бутусов Юрий (21.01.2022). Почему Россия не сможет совершить танковый блицкриг против Украины: численность российских танков и количество современных противотанковых ракет в Украине. Цензор.нет. Архів оригіналу за 21.01.2022. Процитовано 21 січня 2022.
- (рос.) Гараева Л. М., к. филол. н., Баклашова Т. А., к. пед. н. Реализация дихотомии «свой» – «чужой» в профессиональной коммуникации посредством инвективных номинаций (на примере русского и английского языков) / Казанский федеральный университет // «Филологические науки. Вопросы теории и практики». — Тамбов, 2016. — № 7 (61): в 3—х ч. — Ч.1. — С. 70−72. — ISSN 1997-2911.
- (рос.) Каланов Н. А. Словарь морского жаргона. — 2-е. — М. : Моркнига, 2011. — 435 с. — ISBN 978-5-9906698-5-7.
- (рос.) Манвелов Н. В. Обычаи и традиции Российского Императорского флота.
- (рос.) Никитина Т. Г. Толковый словарь молодёжного сленга. — АСТ, Астрель, Хранитель, 2007. — 256 с. — 10000 прим. — ISBN 5-17-022262-9, ISBN 5-271-08297-0, ISBN 5-9762-2082-7.
- (рос.) Сайфутдинов Р. А. Военный сленг в контексте современной российской армейской субкультуры / диссертация ... кандидата культурологии по специальности 24.00.01. — Саранск : МГУ имени Н. П. Огарёва, 2011. — 154 с.
- Дьячок М. Т., Русское солдатское арго (материалы к описанию) // Russian Linguistics. — Dordrecht, 1990. — T.14. — P.255-267.
- Дьячок М. Т., Солдатский быт и солдатское арго // Russistik. — Berlin, 1992. — № 1. — S.35-42.
- "Бобри сховали єнотів у норі": показали оновлений словник військового сленгу. Gazeta.ua. 20 серпня 2019. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
- Андріянова Ольга (2019). Уживання військового жаргону в мовленні курсантів, № 40. Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах. Збірник наукових праць. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 5 березня 2021.
- (рос.) Словарь современного армейского жаргона: опыт создания. [Архівовано 15 липня 2019 у Wayback Machine.]
- (рос.) Словарь армейского жаргона. [Архівовано 31 липня 2021 у Wayback Machine.]
