Військовий статут
| Військова справа та |
| Війна |
|---|
Військо́вий стату́т (англ. General Orders / Regulations, нім. Dienstvorschrift) — документ, який регламентує функціонування збройних сил. Військовий статут визначає порядок військової служби, обов'язки посадових осіб, правила внутрішнього розпорядку, носіння військової форми одягу, знаки розрізнення, систему військових звань, дисципліну і субординацію, правила взаємовідносин між військовослужбовцями, інші питання.
Зазвичай виділяються загальновійськові статути (дисциплінарний, внутрішньої служби, гарнізонної та вартової служб, стройовий) та статути родів військ і бойові статути. В Україні терміни «військові статути» та «загальновійськові статути» є розмовними, замість цих застарілих кальок із російсько-радянської мови офіційно використовується назва «Статути Збройних Сил України».[1]
Перший загальний військовий статут в історії України — «Статті про устрій Війська Запорозького», червень 1648 року.[2]
-
Обкладинка книги-збірника Статутів Збройних Сил України, видання 2004 року -
Обкладинка бойового статуту РЕБ ЗС США. Дослівно: «Польовий статут 34-45, Тактика, методи та процедури електронної атаки».
.jpg?lang=uk)
- ↑ Проект Закону про внесення змін до статутів Збройних Сил України. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 11 січня 2019.
- ↑ Лепісевич П. М. , Терлюк І. Я. Козацька держава і право. Навчальний посібник з історії держави і права України / П. М. Лепісевич, І. Я. Терлюк. — Львів: видавництво «Край», 2005. - с.45
- Статут внутрішньої служби Збройних Сил України [Архівовано 12 листопада 2018 у Wayback Machine.];
- Дисциплінарний статут Збройних Сил України [Архівовано 12 листопада 2018 у Wayback Machine.];
- Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України [Архівовано 12 листопада 2018 у Wayback Machine.];
- Стройовий статут Збройних Сил України [Архівовано 12 листопада 2018 у Wayback Machine.].
