ГЕС Хода-Афарин
| ГЕС Хода-Афарин | |
|---|---|
 | |
| 39°09′34″ пн. ш. 46°56′04″ сх. д. / 39.15972222002777414° пн. ш. 46.934722220027772721° сх. д.Координати: 39°09′34″ пн. ш. 46°56′04″ сх. д. / 39.15972222002777414° пн. ш. 46.934722220027772721° сх. д. | |
| Країна |  Іран Азербайджан |
| Адмінодиниця | Khoda Afarin Countyd Джебраїльський район |
| Стан | споруджується |
| Річка | Аракс |
| Каскад | Аракс |
| В експлуатації з | 2008[1] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2019 (Іран, план) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 200 МВт |
| Середнє річне виробництво | 550 млн кВт·год |
| Розрахований напір | 41,5 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 2 Litostroy (Іран) + 2 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 Koncar (Іран) + 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 4х51 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна |
| Висота греблі | 64 м |
| Довжина греблі | 400 м |
| Власник | East Azerbaijan Regional Water Authority (Іран) |
| Оператор | Azerenerjid |
  ГЕС Хода-Афарин | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Хода-Афарин у Вікісховищі | |
ГЕС Хода-Афарин — гідроелектростанція, що споруджується на північному заході Ірану та південному заході Азербайджану. Знаходячись після ГЕС Аракс (44 МВт), становитиме нижній ступінь каскаду на річці Аракс, яка тече до Каспійського моря, утворюючи кордон між Вірменією, Азербайджаном та Іраном. В майбутньому вище та нижче від греблі Khoda Afarin планується будівництво інших гідроелектростанцій.
Проект спорудження гідрокомплексу на кордоні СРСР та Ірану склали ще у 1982-му. В першій половині наступного десятиліття цей район під час війни за Нагірний Крабах потрапив під вірменський контроль, що втім не завадило Ірану за погодженням з самопроголошеною НКР розпочати у 1999-му будівництво. В 2008-му була завершена земляна гребля висотою 64 метри та довжиною 400 метрів, яка утворила водосховище з об'ємом 1612 млн м3 (корисний об'єм 1495 млн м3).
Згодом гребля має бути доповнена двома машинними залами з чотирма турбінами (по дві для кожної сторони) типу Каплан потужністю по 51 МВт. Вони використовуватимуть напір у 41,5 метра та забезпечуватимуть виробництво 550 млн кВт-год електроенергії на рік. В 2016-му іранська сторона уклала угоду на постачання двох турбін та двох генераторів з планованим терміном введення станції в експлуатацію у 2019 році.
Окрім виробництва електроенергії, комплекс забезпечуватиме зрошення 75 тисяч гектарів земель на іранській стороні. Станом на середину 2010-х іригаційна система, вартість якої оцінювалась у 1 млрд доларів США, також була не завершена.[2][3][4][5][6]
- ↑ https://books.google.com/books?id=uC6aDwAAQBAJ&pg=PA139
- ↑ PROJECT DEVELOPMENT FACILITY REQUEST FOR PDF B PROPOSAL APPROVAL. Архів оригіналу за 7 травня 2021.
- ↑ Slovenian companies strike deals worth EUR 10m in Iran. www.sloveniatimes.com. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ KONČAR – Generators and Motors. Архів оригіналу за 24 травня 2019.
- ↑ Khoda Afarin Dam. www.industryabout.com. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Askarieh, Emad (1 червня 2014). China Planning to Finance Completion of Khoda Afarin Dam in Iran. IFP News (En) . Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019.