Психологічна безпека
| Військова справа та |
| Війна |
|---|
Психологічна безпека — це
- стан психологічної захищеності, а також здатність людини і середовища відбивати несприятливі зовнішні та внутрішні впливи (Баєва І. А.)[1]
- стан суспільної свідомості, у якому суспільство в цілому і кожна окрема особистість сприймають існуюче життя як адекватне й надійне, оскільки воно створює реальні можливості для задоволення природних і соціальних потреб громадян сьогодні й дає їм впевненість у майбутньому (Рощин С.К., Соснін В.А.) [с. 48][2]
- певний стан захищеності психіки особистості від дії різноманітних інформаційних факторів, які перешкоджають або утруднюють формування й функціонування адекватної інформаційно-орієнтовної основи соціальної поведінки людини в цілому і життєдіяльності в суспільстві, а також адекватної системи її суб'єктивного (особистісного) ставлення до навколишнього світу й самого себе (Грачов Г.В., Мельник І.К.)[3]
- складне структуроване психологічне утворення, що припускає розгляд психологічної безпеки як цілісної системи процесів, результатом яких є відповідність потреб, цінностей, можливостей суб'єкта відбитим характеристикам реальної дійсності (Шликова Н.Л.)[3]
- багаторівнева динамічна система, що визначає рівень захищеності психіки людини, її здатність підтримувати оптимальний рівень функціонування, усувати виникаючі зовнішні й внутрішні загрози і можливість збереження на досить стійкому дієздатному рівні (Приходько І.І.)[3]
- становище, при якому загрози об’єктивної дійсності не завдають шкоди психічному здоров’ю військовослужбовців, а сукупність раціональних і чуттєвих якостей особового складу дає можливість успішно долати негативний інформаційно-психологічний вплив під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах (Іллюк О.О.)[с. 90][4]
Складовими психологічної безпеки є протиріччя між цінностями (можливостями) суб'єкта й відбитими у свідомості суб'єкта характеристиками реальної дійсності. Функціонування психологічної безпеки відбувається як процес емоційно-ціннісного відбиття, результатом якого є сукупність порівнюваних суб'єктом еталонних і реальних образів соціальних об'єктів, явищ і ситуацій, що визначають наявність і рівень прояву протиріч між цінностями (можливостями) суб'єкта і відбитих характеристик реальної дійсності (Н. Л. Шликова)[3].
Психологічну безпеку можна класифікувати за багатьма ознаками, наприклад:
- за охопленням людей (психологічна безпека об'єднань людей, груп людей, окремих людей);
- за віком (психологічна безпека дітей, юнаків, дорослих людей, людей похилого віку);
- за видами діяльності (психологічна безпека працівників освіти, науковців, робітників, підприємців, селян та ін.);
- за умовами діяльності ((психологічна безпека військовослужбовців під час повсякденної життєдіяльності, під час виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах та ін.)). Може бути багато інших ознак [с. 199][5].
Психологічна безпека військовослужбовців під час повсякденної життєдіяльності позначається категорією «базова психологічна безпека».
Базова психологічна безпека особового складу — це стан психологічної захищеності, за якого сформований рівень морального духу і морально-психологічного стану військовослужбовців дає можливість успішно долати зовнішні і внутрішні загрози та забезпечує надійне і ефективне функціонування всіх структурних компонентів їх психіки під час повсякденної життєдіяльності [с. 212][5].
Базова психологічна безпека (БПБ) визначається відношенням базового психологічного захисту (БПЗ) до базових психологічних втрат (БПВ): БПБ = БПЗ: БПВ [с. 212][5].
Базовий психологічний захист особового складу — це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування психіки особового складу під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах на рівні відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості їх еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті раціонально-ціннісного та чуттєво-ціннісного відбиття реальної дійсності і особистісних якостей [с. 201][5].
Базові психологічні втрати особового складу — це негативні зміни структурних компонентів психіки особового складу у разі виявлення невідповідностей предметної дійсності, суспільного буття, суспільної свідомості та особистісних якостей еталонним зразкам та інтересам військовослужбовців, які понижують якість службової діяльності особового складу під час повсякденної життєдіяльності [с. 210, 211][5].
Залежно від результатів оцінювання, базова психологічна безпека класифікується як «задовільна» чи «незадовільна» з урахуванням того, що безпека або є, або її немає, зокрема:
- «задовільна» БПБ [≥ 1];
- «незадовільна» БПБ [<1] [с. 212][5].
Інтерпретація показників рівня базової психологічної безпеки є такою:
- «задовільна» БПБ — сформований рівень морального духу і морально-психологічного стану забезпечує долання різноманітних психологічних загроз, надійне та ефективне функціонування психіки особового складу під час повсякденної життєдіяльності;
- «незадовільна» БПБ — сформований рівень морального духу і морально-психологічного стану не забезпечує долання різноманітних психологічних загроз, надійне та ефективне функціонування психіки особового складу під час повсякденної життєдіяльності [с. 212][5].
Психологічна безпека військовослужбовців під час виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах
[ред. | ред. код]Психологічна безпека військовослужбовців під час виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах позначається категорією «ситуаційна психологічна безпека».
Ситуаційна психологічна безпека особового складу — це стан психологічної захищеності, за якого сформований рівень морального духу і морально-психологічного стану військовослужбовців дає можливість успішно долати різноманітні психологічні загрози та забезпечує надійне і ефективне функціонування всіх структурних компонентів їх психіки під час виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах [с. 222][5].
Ситуаційна психологічна безпека особового складу розділяють на реальну і прогнозовану.
Реальна ситуаційна психологічна безпека — це психологічна безпека особового складу, досліджена в ході чи після виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах.
Прогнозована ситуаційна психологічна безпека — це психологічна безпека особового складу, досліджена перед виконанням службово-бойових завдань у надзвичайних (екстремальних) умовах [с. 89, 90][4].
Ситуаційна психологічна безпека (СПБ) визначається відношенням базового психологічного захисту (БПЗ) до ситуаційних психологічних втрат (СПВ): (СПБ = БПЗ: СПВ) [с. 222][5].
Ситуаційні психологічні втрати особового складу — це негативні зміни структурних компонентів психіки військовослужбовців під впливом різноманітних психологічних загроз під час виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах [с. 213][5].
Залежно від результатів оцінювання, ситуаційна психологічна безпека класифікується як «задовільна» чи «незадовільна», зокрема:
- «задовільна» СПБ [≥ 1];
- «незадовільна» СПБ [<1] [с. 222][5].
Інтерпретація показників ситуаційної психологічної безпеки є такою:
- «задовільна» СПБ — сформований рівень морального духу і морально-психологічного стану забезпечує долання різноманітних психологічних загроз, надійне та ефективне функціонування психіки особового складу під час виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах;
- «незадовільна» СПБ — сформований рівень морального духу і морально-психологічного стану не забезпечує долання різноманітних психологічних загроз, надійне та ефективне функціонування психіки особового складу під час виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах [с. 222][5].
Для уніфікації дій та скорочення часу на проведення необхідних розрахунків з оцінювання базового психологічного захисту, психологічних втрат та психологічної безпеки особового складу розроблено «Програму автоматизованого розрахунку рівнів базового психологічного захисту (людського фактору військових формувань), психологічних втрат та психологічної безпеки особового складу» [6], яка разом з “Методичними рекомендаціями щодо оцінювання психологічної безпеки особового складу” [7] у формі окремих файлів додається до «Методики оцінювання та прогнозування психологічних втрат і психологічної безпеки особового складу» [с. 191–239][5].
- ↑ Баева И.А. Психологическая защищённость и психологическая безопасность современного человека. URL: http://ruscenter.ru/netcat_files/multifile/2416/_Psihologicheskaya_zaschischennost__i_psihologicheskaya_bezopasnost__sovremennogo_cheloveka___text_i_audiozapis__vystupleniya_Baeva_I._A.pdf.
- ↑ РощинС.К., Соснин В.А. Психологическая безопасность: новый подход к безопасности человека, общества и государства. Российский монитор. 1995. № 6. С. 47-54.
- ↑ а б в г Приходько И.И. Влияние гражданского общества на психологическую безопасность личности URL: http://rikmosgu.ru/students/informatization/Prikhodko/.
- ↑ а б Іллюк О. О. Методика оцінювання та прогнозування психологічних втрат і психологічної безпеки військовослужбовців на основі їх морального духу та морально-психологічного стану. Честь і закон. 2010. № 4. С. 82–93. URL: http://chiz.nangu.edu.ua/article/view/145002/167659.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Іллюк О.О. Людський фактор військових формувань: зміст оцінювання та прогнозування : монографія / О.О. Іллюк. – Х. : Акад. ВВ МВС України, 2012. – 252 с. URL: http://moemesto.ru/stav/file/15147666/Monohraf_Lyudskiy_factor.pdf.
- ↑ Іллюк О. О. Програма автоматизованого розрахунку рівня базового психологічного захисту (людського фактору військових формувань), психологічних втрат та психологічної безпеки особового складу. URL: http://moemesto.ru/stav/file/15156502/Prohram_rozrakh_psykh_vtrat_psykh_bezpeky.xls
- ↑ Іллюк О. О. Методичні рекомендації щодо оцінювання психологічної безпеки особового складу. URL: http://moemesto.ru/stav/file/15187436/Metodychni_rekomend_otsinyuvanya_PB.pdf