Координати: 47°11′7″ пн. ш. 37°43′19″ сх. д. / 47.18528° пн. ш. 37.72194° сх. д. / 47.18528; 37.72194
Очікує на перевірку

Талаківка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Талаківка
Герб Талаківки Прапор Талаківки
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Маріупольський район
Тер. громада Сартанська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14140090020030953
Основні дані
Засновано 1889
Статус із 2024 року
Площа 2,39[1] км²
Населення ▼ 3 832 (01.01.2022)[2]
Густота 1698 осіб/км²;
Поштовий індекс 87594-87595
Телефонний код +380 629
Географічні координати 47°11′7″ пн. ш. 37°43′19″ сх. д. / 47.18528° пн. ш. 37.72194° сх. д. / 47.18528; 37.72194
Висота над рівнем моря 6 м
Водойма р. Кальміус


Відстань
Найближча залізнична станція: Маріуполь
До станції: 21,2 км
До райцентру:
 - фізична: 15,2 км
 - автошляхами: 19,6 км
До обл. центру:
 - фізична: 89,4 км
 - автошляхами: 121 км
Селищна влада
Голова селищної ради Салгалов Вячеслав Сергійович[3]
Карта
Талаківка. Карта розташування: Україна
Талаківка
Талаківка
Талаківка. Карта розташування: Донецька область
Талаківка
Талаківка
Мапа

Талаківка у Вікісховищі

Талакі́вка (до 1961 — Краснянка) — селище в Україні, в Сартанській селищній територіальній громаді Маріупольського району Донецької області. Розташоване над річкою Кальміус за 19 км від Маріуполя; 4113 мешканців (2015).

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Талаківка є північно-східним селищем-супутником Маріуполя. Із Талаківки щопівгодини в Маріуполь прямують автобуси за маршрутом № 51 Талаківка — ПК «Іскра»[4], № 53 щогодини Павлопіль — ПК «Іскра», № 55 Гнутове — ПК «Іскра», № 68 6 разів на день Гнутове — Стан 3600.

Сартану та Талаківку між собою розділяє Кальміус, за яким розташований перший блокпост із Маріуполя. Рух автобусів може змінюватися через вогневу небезпеку.

Територіально Талаківка витягнута вздовж Кальміусу із південного заходу на північний схід. Дорога, що проходить селищем у напрямку Павлополя (північний напрямок), у центрі має відгалуження на Пікузи (східний напрямок). Тому більшість артобстрілів припадає на північно-східні околиці Талаківки.

На півночі, сході та південному сході довкола Талаківки були численні присадибні ділянки мешканців Маріуполя. Через активні військові дії значна кількість покинута, хоча, залежно від секторів обстрілів та попри активну канонаду, частину дач доглядають.

У Талаківці працює українська школа І—ІІ ступенів, де навчається понад 100 дітей. Учні 10—11 класів їздять на навчання або в Сартану, або в Маріуполь.

Також у Талаківці міститься єдина в Донецькій області бібліотека-музей. Найцінніші видання — кілька книжок 1932 року. У музеї 3 виставкові зали та понад 3000 експонатів[5]


Новітня історія

[ред. | ред. код]

19 вересня 2014 року під час оборони Маріуполя під час російсько-української війни від артилерійського обстрілу, вчиненого російськими військовиками та їхніми поплічниками, загорілися поля біля Талаківки[6]. 22 вересня вдень знову почався мінометний обстріл, ведеться з боку Комінтернового по українському блокпосту 12-А, пошкоджені житлові будинки та газопровід, люди заздалегідь виїхали з Талаківки[7].

25 вересня проросійські бойовики атакували блокпост українських сил близько Талаківки, зав'язався бій[8]. 28 вересня Талаківка бойовиками була обстріляна кілька разів.

1 жовтня блокпост під Талаківкою перемістили на схід через обстріли бойовиків селища[9].

27 жовтня вранці почався обстріл позицій АТО з боку збройних формувань так званої ДНР з мінометів і «Градів»; є інформація про постраждалих мирних жителів[10]. Після того поблизу Талаківки терористи спробували штурмувати позиції українських сил, атаку бойовиків відбито, втрат серед вояків у бою немає. Вогнем знищено 1 танк та 1 автомобіль, бойовики зазнали втрат у живій силі[11].

29 жовтня 2014 року 63-річна пенсіонерка була госпіталізована із забійними ранами — зазнала їх на подвір'ї свого будинку внаслідок дії ударної хвилі під час артобстрілу. Снаряд влучив у бліндаж, від поранень померли в лікарні Юрій Загребельний та Артем Корнєв.

29 липня 2015-го під час розміновування ділянки поблизу Талаківки на встановленій російськими терористами міні підірвалися двоє саперів. Дмитру Загородньому відірвало ноги, був прооперований. 30 липня помер у маріупольській лікарні. Другий боєць був у важкому стані — Олексій Ярмолюк, помер 18 серпня у Київському військовому шпиталі.

9 серпня 2017 року один військовик зазнав поранення в Талаківці внаслідок обстрілу терористами[12]. 25 серпня 2017-го внаслідок збройного протистояння під Талаківкою загинув вояк ЗСУ[13].

22 січня 2020 року, вдень, від кулі снайпера загинув Сорочук Микола Васильович, старший солдат, командир мінометного відділення 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України.

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[14]:

Мова Кількість Відсоток
російська 3722 89.47%
українська 429 10.31%
грецька 4 0.10%
вірменська 3 0.07%
інші/не вказали 2 0.05%
Усього 4160 100%

За даними перепису 2001 року населення селища становило 4160 осіб, із них 10,31 % зазначили рідною мову українську, 89,47 % — російську, 0,10 % — грецьку, 0,07 % — вірменську мову[15].

Динаміка чисельності населення[16]

Рік Кількість мешканців
1897 652
1959 2886
1970 3574
1979 4502
1987 4600
1988 4600
1989 3848
1992 3900
1998 3800
2001 4160
2004 4100
2009 4160
2010 4155
2011 4129
2012 4137
2013 4130
2014 4133
2015 4113

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Церква у Талаківці
    Церква у Талаківці
  • Послання на огорожі
    Послання на огорожі

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру. Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 25 вересня 2015.
  2. ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  3. ↑ Новым главой Талаковки стал в прошлом водитель покойного Александра Савчука (ФОТО, Видео) [Архівовано 22 червня 2019 у Wayback Machine.] 0629.com.ua (9 ноября 2015)(рос.)
  4. ↑ Сайт Сартани [Архівовано 15 березня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  5. ↑ «Земли заминированы, поросли бурьянами»: можно ли найти реформы в прифронтовой Талаковке?. Свои.City (рос.). Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 14 серпня 2019.
  6. ↑ Під Маріуполем після обстрілів палають поля. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 20 вересня 2014.
  7. ↑ Бойовики з мінометів обстрілюють Талаківку під Маріуполем. Пошкоджено газопровід. Архів оригіналу за 25 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  8. ↑ Бойовики атакували блокпост під Маріуполем. Архів оригіналу за 4 жовтня 2014. Процитовано 25 вересня 2014.
  9. ↑ Блокпост під Маріуполем перемістили на схід через обстріли бойовиків. Архів оригіналу за 4 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
  10. ↑ Під Маріуполем почався обстріл позицій АТО. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 27 жовтня 2014.
  11. ↑ Сили АТО відбили атаку терористів поблизу Талаківки і знищили ворожу техніку. Архів оригіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 28 жовтня 2014.
  12. ↑ За добу в АТО поранений один військовий. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  13. ↑ У зоні АТО загинув український боєць. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
  14. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  15. ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 квітня 2014. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Населення міст та смт України. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 25 вересня 2015.

Література

[ред. | ред. код]


Донецька область Це незавершена стаття з географії Донецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Талаківка&oldid=43889394