Федорівка (Нікольська селищна громада)
село Федорівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Маріупольський район |
Тер. громада | Нікольська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA14140070250055742 |
Облікова картка | Федорівка |
Основні дані | |
Засноване | 1852 |
Населення | ▼ 458 (01.01.2017) |
Площа | 4.2 км² |
Густота населення | 109.1 осіб/км² |
Поштовий індекс | 87024 |
Телефонний код | +380 6246 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°12′30″ пн. ш. 37°7′4″ сх. д. / 47.20833° пн. ш. 37.11778° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
78 м |
Водойми | р. Каратиш |
Відстань до обласного центру |
131 км |
Відстань до районного центру |
16,4 км |
Найближча залізнична станція | Розівка |
Відстань до залізничної станції |
30,4 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 87000, Донецька обл., Маріупольський р-н, смт Нікольське, вул. Пушкіна, 94 |
Сільський голова | Юзвінкевич Микола Вілійович |
Карта | |
Мапа | |
|
Фе́дорівка (Фрідріхсталь, № 5) — село Нікольської селищної громади Маріупольського району Донецької області України. Назване на честь Федора Катрича, який організував людей, щоб викупити ці землі у німецьких колоністів. [1]
Відстань до центру громади становить 16 км і проходить автошляхом місцевого значення. Поблизу села розташоване одне з небагатьох лісових насаджень Приазов'я — Федорівський ліс.
Село було засноване 1852 р. німецькими колоністами—менонітами і мало назву Фрідрихсталь. Саме німці заклали початок Федорівського лісу.[2]
За даними 1859 року у Фрідрихсталі було 32 подвір'їв, 107 мешканців.[3]
У 1877 році меноніти почали виїжджати до Америки і продавати своє майно. Федір Катрич їздив по навколишніх селах Берестове, Андріївка, Попівка, Темрюк і набирав людей, щоб викупити землі та будинки. Після поселення українців село почало поширюватися. У кожного хазяїна було близько 1,5 га землі. Село потопало в садах. Тоненькою стрічкою звивалася річка Каратиш. А річка Бодня розділила села Федорівка і Карпівка. [4]
За даними перепису 2001 року населення села становило 520 осіб, із них 63,65 % зазначили рідною мову українську, 35,96 % — російську, 0,19 % — болгарську та грецьку мови[5].
- Яблонський Микола Миколайович (1988—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Федір Катрич - видатна постать, на честь якої назвали село Федорівка.
- ↑ Колектив, авторів (2013). Все это из нашей истории строки... (російська) . Донецьк: Ваш имидж. с. 223.
- ↑ Загальні відомості про район. Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- ↑ Відділ культури Володарської ЦРБ, Централізована бібліотечна система (2004). Пам'ять втрачених сіл (українська) . Володарське: Методико-бібліографічний відділ. с. 4.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 17 лютого 2016.
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |