Координати: 47°12′30″ пн. ш. 37°7′4″ сх. д. / 47.20833° пн. ш. 37.11778° сх. д. / 47.20833; 37.11778

Федорівка (Нікольська селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Федорівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Маріупольський район
Тер. громада Нікольська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14140070250055742
Облікова картка Федорівка 
Основні дані
Засноване 1852
Населення 458 (01.01.2017)
Площа 4.2 км²
Густота населення 109.1 осіб/км²
Поштовий індекс 87024
Телефонний код +380 6246
Географічні дані
Географічні координати 47°12′30″ пн. ш. 37°7′4″ сх. д. / 47.20833° пн. ш. 37.11778° сх. д. / 47.20833; 37.11778
Середня висота
над рівнем моря
78 м
Водойми р. Каратиш
Відстань до
обласного центру
131 км
Відстань до
районного центру
16,4 км
Найближча залізнична станція Розівка
Відстань до
залізничної станції
30,4 км
Місцева влада
Адреса ради 87000, Донецька обл., Маріупольський р-н, смт Нікольське, вул. Пушкіна, 94
Сільський голова Юзвінкевич Микола Вілійович
Карта
Федорівка. Карта розташування: Україна
Федорівка
Федорівка
Федорівка. Карта розташування: Донецька область
Федорівка
Федорівка
Мапа
Мапа

CMNS: Федорівка у Вікісховищі

Фе́дорівка (Фрідріхсталь, № 5) — село Нікольської селищної громади Маріупольського району Донецької області України. Назване на честь Федора Катрича, який організував людей, щоб викупити ці землі у німецьких колоністів. [1]

Відстань до центру громади становить 16 км і проходить автошляхом місцевого значення. Поблизу села розташоване одне з небагатьох лісових насаджень Приазов'я — Федорівський ліс.

Історія

[ред. | ред. код]

Село було засноване 1852 р. німецькими колоністами—менонітами і мало назву Фрідрихсталь. Саме німці заклали початок Федорівського лісу.[2]

За даними 1859 року у Фрідрихсталі було 32 подвір'їв, 107 мешканців.[3]

У 1877 році меноніти почали виїжджати до Америки і продавати своє майно. Федір Катрич їздив по навколишніх селах Берестове, Андріївка, Попівка, Темрюк і набирав людей, щоб викупити землі та будинки. Після поселення українців село почало поширюватися. У кожного хазяїна було близько 1,5 га землі. Село потопало в садах. Тоненькою стрічкою звивалася річка Каратиш. А річка Бодня розділила села Федорівка і Карпівка. [4]

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 520 осіб, із них 63,65 % зазначили рідною мову українську, 35,96 % — російську, 0,19 % — болгарську та грецьку мови[5].

Постаті

[ред. | ред. код]
  • Федір Катрич - видатна постать, на честь якої назвали село Федорівка.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Колектив, авторів (2013). Все это из нашей истории строки... (російська) . Донецьк: Ваш имидж. с. 223.
  2. Загальні відомості про район. Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  3. Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
  4. Відділ культури Володарської ЦРБ, Централізована бібліотечна система (2004). Пам'ять втрачених сіл (українська) . Володарське: Методико-бібліографічний відділ. с. 4.
  5. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 17 лютого 2016.