Heinkel HD 28
| Heinkel HD 28 | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | поплавковий гідролітак |
| Перший політ: | 1926 |
| На озброєнні у: |  Імперський флот Японії |
| Розробник: | Heinkel |
| Всього збудовано: | 1 |
| Конструктор: | Heinkel |
| Екіпаж: | 3 особи |
| Крейсерська швидкість: | 150 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 202 км/год |
| Дальність польоту: | 916 км |
| Практична стеля: | 4500 м |
| Довжина: | 10,95 м |
| Висота: | 4,17 м |
| Розмах крила: | 15 м |
| Площа крила: | 59,5 м² |
| Споряджений: | 3850 кг |
| Двигуни: | 1 × Lorraine-Dietrich |
| Тяга (потужність): | 650 |
| Підвісне озброєння: | 220 кг бомб. |
| Кулеметне озброєння: | 3 x 7,7-мм кулемети |
Heinkel HD 28 у Вікісховищі | |
Гейнкель HD 28 (нім. Heinkel HD 28) — тримісний розвідувальний гідролітак створений компанією Heinkel для Імперського флоту Японії. Літак мав амбітний дизайн і мав використовуватись для дальньої розвідки, але через проблеми з двигуном серійно не виготовлявся.
Heinkel розробив три різні дизайни гідроплана — HD 25, HD 26 і HD 28 і палубний літак HD 23 для Імперського флоту Японії в середині 1920-их років. HD 28 мав виконувати роль дальнього розвідника, і був одним з найамбітніших проєктів німецької компанії, маючи потужний 18-ти циліндровий W-подібний двигун Lorraine-Dietrich потужністю 650 к.с, чотирьох-лопастний гвинт і великі паливні баки, яких мало б вистачити на 9 годин польоту. На відміну від більшості літаків цього часу HD 28 мав каркас з сталевих труб, тканинне покриття і закріплені на дротах крила, які могли складатися вперед. Екіпаж розміщувався в відкритих кабінах розміщених тандемно.
Японський флот мав великі очікування від цього літака присвоївши йому назву Тримісний розвідувальний гідроплан Тип 2 (яп. 二式三座水上偵察機, Ні-шікі Санза Суіджьо: Тейсацукі), але через проблеми з двигуном HD 28 та і не досягнув вимог флоту. Крім того огляд з кабіни був поганим, тому флот відмовився від літака в 1928 році. Інженери Aichi під керівництвом Тецуо Мікі намагались врятувати проєкт, замінивши двигун на слабший і надійніший японський двигун Nakajima Jupiter потужністю 450 к.с. Втрата потужності вимагала зменшення маси і розмірів літака, паливні баки було переміщено з фюзеляжу в верхнє крило, що дозволило змістити кабіну вперед, а також було вкорочено нижнє крило. Проте це не сильно покращило ситуацію, теоретичні розрахунки показали, що неможливо зменшити вагу настільки, що б досягти вимог флоту і редизайн закинули в 1929 році. Тим не менше дизайнерські рішення використані в HD 28 пізніше були використані в літаках Aichi AB-5 і AB-6.[1]
Дані з Japanese Aircraft 1910—1941[2]
- Екіпаж: 3 особи
- Довжина: 10,95 м
- Висота: 4,17 м
- Розмах крил: 15 м
- Площа крил: 59,5 м
- Маса пустого: 2365 кг
- Злітна маса: 3850 кг
- Навантаження на крило: 64,7 кг/м²
- Двигун: 18-ти циліндровий W-подібний двигун Lorraine-Dietrich водяного охолодження
- Потужність: 650 к. с.
- Гвинт: чотирилопатевий дерев'яний гвинт
- Максимальна швидкість: 202 км/год (на рівні моря)
- Крейсерська швидкість: 150 км/год
- Швидкість приземлення: 96 км/год
- Час набору висоти 3000 м: 19 хвилин 24 секунд
- Практична висота: 4500 м
- Стрілецьке:
- 2 × 7,7-мм курсові кулемети
- 1 × 7,7-мм кулемет в турелі спостерігача
- Бомбове:
- 2 × 110 кг бомби
- Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941. — Maryland : Naval Institute Press, 1990. — 293 с. — ISBN 1557505632. (англ.)
- ↑ Mikesh, 1967, с. 64.
- ↑ Mikesh, 1967, с. 65.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Heinkel HD 28
