Перейти до вмісту

DuPont

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:35, 20 квітня 2024, створена QuantumHedgehog (обговорення | внесок) (Додано розділ "Дивіться також" та розширено вступ)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дюпон.
DuPont de Nemours, Inc.
англ. DuPont de Nemours, Inc.[1]
ТипПублічна компанія
Правова формаделаверська корпораціяd[2]
Галузьхімічна промисловість
Лістинг на біржіNYSE: DD
ISINUS2635341090
Попередник(и)DowDuPont
Засновано
Засновник(и)Елетер Ірене дю Пон
Штаб-квартираСША США: Вілмінгтон, Делавер
Попередні назвиE. I. du Pont de Nemours and Company (до 2017)
DowDuPont(2017—19)
ПрезидентCharles O. Holliday, Jr.d[4]
Очільник(и)Edward D. Breend
Ключові особиЕдвард Д. Брін
(виконавчий голова та генеральний директор)
Продукція
Список продуктів
Виторг▼13 020 000 000 ± 9 999 999 $ (грудень 2022)
Операційний прибуток (EBIT)▲2 652 000 000 ± 999 999 $ (грудень 2021)
Чистий прибуток▲6 467 000 000 ± 999 999 $ (грудень 2021)
Активи▼45 707 000 000 ± 999 999 $ (грудень 2021)
Співробітники▲98 000 осіб (2020)[5]
Дочірні компаніїThe Chemours Company
DuPont.com
Мапа
CMNS: DuPont у Вікісховищі
E. I. du Pont de Nemours and Company
англ. E. I. du Pont de Nemours and Company
ТипПублічна компанія
Правова формаделаверська корпораціяd[2]
Галузьхімічна промисловість
Лістинг на біржіNYSE: DD
ISINUS2635341090
Наступник(и)
(спадкоємці)		Dow Chemical (Матеріали)
DuPont (Спеціальна продукція)
Corteva (Сільськогосподарська продукція)
Заснованолипень 1802; 222 років тому (1802-07) 
Засновник(и)Елетер Ірене Дюпон де Немур
Закриття (ліквідація)31 серпня 2017; 7 років тому (2017-08-31)
Причина закриттяОб’єдналася з Dow Chemical, утворивши DowDuPont, яка пізніше розділилася на три компанії
Штаб-квартираСША США: Вілмінгтон, Делавер
Територія діяльності90 країн[6]
ПрезидентCharles O. Holliday, Jr.d[4]
Очільник(и)Edward D. Breend
Продукція
Список продуктів
ВиторгUS$ 32.733 млрд (2010)[7]
Операційний прибуток (EBIT)US$ 3.711 млрд (2010)[7]
Чистий прибутокUS$ 3.042 млрд (2010)[7]
АктивиUS$ 40.410 млрд (2010)[7]
Власний капіталUS$ 9.743 млрд (2010)[7]
Співробітники70,000 (2012)[8]
Дочірні компаніїDaniscod, DuPont Pioneer, DuPont Canadad, DuPont Deutschlandd, DuPont Australiad, DuPont Brazild, DuPont Japand, DuPont Italyd, DuPont Denmarkd, DuPont Netherlandsd, DuPont Finlandd, DuPont Hong Kongd, DuPont (United Kingdom)d, Dow Chemical Company, DuPont (France)d, Invistad і Q105812089?
dupont.com
Мапа
CMNS: DuPont у Вікісховищі

DuPont de Nemours, Inc. (укр. Дюпо́н де Немур), зазвичай скорочується до DuPont (укр. Дюпо́н) — американська багатонаціональна хімічна компанія, одна з найбільших у світі. У сучасному вигляді виникла у 2019 році після обміну активами з Dow Chemical. Компанія розробила багато полімерів, включаючи Vespel, неопрен, нейлон, коріан, тефлон, майлар, Kapton, кевлар, Zemdrain, волокно M5, Nomex, Tyvek, Sorona, Corfam та лайкру в XX столітті, а її вчені розробили багато хімічних речовин, головним чином фреон (хлорфторвуглеводні), для промисловості холодоагентів.  Також DuPont розробляла синтетичні пігменти та фарби, включаючи ChromaFlair.

Компанію в липні 1802 року заснував французько-американський хімік і промисловець Елетер Ірене Дюпон де Немур як підприємство з виробництва пороху. Пізніше виробництво військової продукції розширилося й компанія розпочала розробку та виготовлення вибухових речовин, бойових отруйних речовин, хімічної, запалювальної та ядерної зброї. У лабораторіях компанії було створено напалм, тефлон, кевлар та тактичні дефоліанти[9].

У 2015 році DuPont і Dow Chemical Company узгодили план реорганізації, згідно з яким дві компанії об’єдналися та розділилися на три. Як об’єднана компанія DuPont одночасно придбала Dow і перейменувала себе на DowDuPont 31 серпня 2017 року, а через 18 місяців відокремила підрозділи організації з матеріалознавства в нову юридичну особу під назвою Dow Chemical, а підрозділи агробізнесу — в новостворену Corteva; DowDuPont повернула собі назву DuPont та зберігла підрозділи спеціалізованої продукції. До виділення це була найбільша у світі хімічна компанія за обсягом продажу. Повідомляється, що вартість злиття оцінюється в 130 мільярдів доларів.[10][11][12] Нинішня компанія DuPont, як і до злиття, має головний офіс у Вілмінгтоні, штаті Делавер, у якому вона зареєстрована.[13][11][12][14][15]

Історія

Створення

Компанію DuPont заснував в 1802 році Елетер Ірене Дюпон де Немур, використовуючи накопичений у Франції капітал та пороховий інвентар, імпортований з Франції. Компанія була розпочата в Елютеріан Міллз[en], у Брендівайн-Крік[en], недалеко від Вілмінгтона, штат Делавер, через два роки після того, як він та його сім'я виїхали з Франції, щоб уникнути французької революції та релігійних переслідувань проти протестантів гугенотів. Компанія почала свою діяльність як виробник пороху, оскільки Дюпон зауважив, що ця галузь в Північній Америці відстала від Європи. Компанія швидко зросла, і до середини 19-го століття вона стала найбільшим постачальником пороху для військових Сполучених Штатів, надавши половину пороху, що використовувався армією Союзу під час громадянської війни в Америці. Завод в Елютеріан Міллз тепер є музеєм та Національною історичною пам'яткою.[16][17]

Автомобільні інвестиції

У 1914 році П'єр Дюпон інвестував у нову автомобільну промисловість, купуючи акції у General Motors (GM), й до 1920-х років отримав значний контроль над цим автовиробником; DuPont стала основним постачальником фарб, антифризу та присадок до палива для GM (частка в компанії була продана у 1962 році). Наступного року П'єра запросили посісти у раді директорів компанії GM, і зрештою його призначили головою компанії. DuPont надала допомогу автовиробнику, придбавши у GM акцій на суму 25 млн. доларів. У 1920 році П'єр Дюпон був обраний президентом General Motors. Під керівництвом DuPont, GM стала першою автомобільною компанією у світі. Проте в 1957 році, через вплив DuPont на GM, згідно Антитрастового акта Клейтона, DuPont був змушений позбавитись своїх акцій компанії General Motors. [18]

Великі прориви

Покажчик біля заводу DuPont у місті Белль, DuPont City[en], Західна Вірджинія, де вперше був синтезований аміак для комерційного використання
Завод DuPont з виробництва орлону у Камдені, Південна Кароліна, близько 1950-ті роки

У 1920-х роках DuPont продовжувала приділяти увагу матеріалознавству, найнявши Уоллеса Карозерса для роботи над полімерами в 1928 році. Карозерс винайшов неопрен, синтетичний каучук;[19] перший поліестерний суперполімер; і в 1935 році нейлон. Через кілька років відбувся винахід тефлону, і з того часу було доведено, що він викликає проблеми зі здоров'ям у тих, хто зазнав впливу цієї хімічної речовини в процесі виробництва та домашнього використання.[20] У 1935 році компанія DuPont представила фенотіазин як інсектицид.[21]

Друга світова війна

DuPont посіла 15 місце серед корпорацій США за обсягом виробничих контрактів військового часу.[22] Як винахідник і виробник нейлону, DuPont брала участь у виробництві сировину для парашутів, мішків для порошку[23] та шин.[24]

Компанія DuPont також відіграла важливу роль у Мангеттенському проєкті в 1943 році, спроектувавши, побудувавши та експлуатуючи Генфордський завод з виробництва плутонію у Генфорді, штат Вашингтон. У 1950 році компанія DuPont також погодилася побудувати завод на річці Саванна в Південній Кароліні в рамках зусиль створення водневої бомби.

DuPont була однією з приблизно 150 американських компаній, які надали нацистській Німеччині патенти, технології та матеріальні ресурси, які виявилися вирішальними для німецьких військових зусиль. Компанія DuPont підтримувала ділові зв’язки з різними корпораціями Третього Рейху з 1933 до 1943 року, коли всі активи DuPont у Німеччині були конфісковані нацистським урядом разом з активами всіх інших американських компаній. Ірене дю Пон, нащадок Елетера Ірене дю Пона й президент компанії під час підготовки до Другої світової війни, також фінансово підтримував нацистського фюрера Адольфа Гітлера і з 1920-х років уважно слідкував за ним.[25][26]

Космічна ера

Після війни DuPont продовжувала приділяти увагу новим матеріалам, розробляючи майлар, дакрон, орлон та лайкру у 1950-х роках, а також тайвек, номекс, Qiana, Corfam та Corian у 1960-х роках.

DuPont була ключовою компанією у розробці сучасних бронежилетів. Під час Другої світової війни балістичний нейлон DuPont використовувався британськими ВПС для виготовлення бронежилетів. З розробкою кевлару в 1960-х роках компанія DuPont розпочала випробування, щоб з'ясувати, чи зможе він уціліти після пострілу свинцевою кулею. Це дослідження зрештою призведе до створення куленепробивних жилетів, які використовуються поліцією та військовими підрозділами.

1981-1999 роки

У 1981 році DuPont придбала Conoco Inc., велику американську нафто- та газовидобувну компанію, що дало їй надійне джерело нафтової сировини, необхідної для виробництва багатьох волокон та пластикових виробів. Придбання, яке вивело DuPont до десятки найбільших виробників і переробників нафти та природного газу в США, відбулося після тендерної війни з гігантським лікеро-горілчаним заводом Seagram Company Ltd. Seagram став найбільшим акціонером DuPont, отримавши чотири місця у раді директорів компанії. 6 квітня 1995 року після того, як до неї звернувся головний виконавчий директор Seagram Едгар Бронфман-молодший, DuPont оголосила про угоду, згідно з якою компанія викупила усі акції, що належали Seagram.[27]

У 1999 році DuPont виділила Conoco і продала всі свої акції[28]. Пізніше Conoco об'єдналася з Phillips Petroleum Company[29].

У 1999 році компанія DuPont придбала компанію Pioneer Hi-Bred з виробництва сільськогосподарського насіння[30].

Подальше зростання, продажі та відокремлення Chemours

DuPont позиціонує себе як глобальну наукову компанію, в якій працюють понад 60 000 людей по всьому світу та яка пропонує широкий спектр пропозицій продукції. У лютому 2015 року компанія посідала 86 місце в рейтингу Fortune 500 з 36 мільярдами доларів доходу та 4,848 мільярда доларів прибутку в 2013 році.[31] У квітні 2014 року Forbes поставив DuPont 171 місце в рейтингу Global 2000, списку найбільших публічних компаній світу.[32]

Підприємства DuPont поділяються на п’ять категорій, відомих як маркетингові «платформи»: електронні та комунікаційні технології, продуктивні матеріали, покриття та кольорові технології, безпека та захист, а також сільське господарство та харчування. Сільськогосподарський підрозділ DuPont Pioneer виробляє та продає гібридне та генетично модифіковане насіння, з деякого з якого виробляють генетично модифіковану їжу. Гени, впроваджені в їхні продукти, включають LibertyLink[en], який забезпечує стійкість до гербіцидів Bayer Ignite Herbicide/Liberty; ген Herculex I Insect Protection, який забезпечує захист від різних комах; властивість захисту від комах Herculex RW, що забезпечує захист від інших комах; ген YieldGard Corn Borer, який забезпечує стійкість до іншого набору комах; та властивість Roundup Ready Corn 2, що забезпечує стійкість культури до гліфосатних гербіцидів.[33]

У 2010 році DuPont Pioneer отримала дозвіл на продаж соєвих бобів Plenish, які містять «найвищий вміст олеїнової кислоти серед усіх комерційних соєвих продуктів — понад 75 відсотків. Plenish забезпечує продукт без транс-жирів, яких містить на 20 відсотків менше насичених жирів, ніж у звичайних соєвих бобах, і більш стабільну олію з більшою гнучкістю в харчових продуктах і промисловому застосуванні».[34] Plenish створено за допомогою генної інженерії, щоб «блокувати утворення ферментів, які продовжують каскад від олеїнової кислоти (що виробляє насичені жири), що призводить до накопичення бажаної мононенасиченої кислоти».[35]

У жовтні 2001 року компанія продала свій фармацевтичний бізнес Bristol Myers Squibb за 7,798 мільярда доларів.[36]

У 2002 році компанія продала бізнес Clysar компанії Bemis за 143 мільйони доларів.[37][38]

У 2004 році компанія продала свій текстильний бізнес, до якого входили деякі з найвідоміших брендів, включаючи лайкру (спандекс), поліестер Dacron, акрил Orlon, нейлон Antron і Thermolite, компанії Koch Industries.

У 2012 році DuPont була найбільшим виробником діоксиду титану у світі, який переважно постачався як білий пігмент, що використовується в паперовій промисловості.[39]

DuPont має 150 науково-дослідних установ, розташованих у Китаї, Бразилії, Індії, Німеччині та Швейцарії, із середніми інвестиціями 2 мільярди доларів США щорічно в широкий спектр технологій для багатьох ринків, включаючи сільське господарство, генетичні властивості, біопаливо, автомобілебудування, будівництво, електроніку, хімічні речовини та промислові матеріали. У DuPont працюють понад 10 000 науковців та інженерів по всьому світу.

9 січня 2011 року DuPont оголосила про досягнення угоди про купівлю данської компанії Danisco за 6,3 мільярда доларів США.[40] 16 травня 2011 року DuPont оголосила, що її тендерна пропозиція щодо Danisco була успішною і що вона продовжить викуп акцій, що залишилися, і виведе компанію з біржі.[41]

1 травня 2012 року компанія DuPont оголосила, що придбала у Bunge повне право власності на спільне підприємство Solae, компанію з виробництва соєвих інгредієнтів. Раніше DuPont володіла 72 відсотками спільного підприємства, а Bunge належали рештою 28 відсотків.[42]

У лютому 2013 року DuPont Performance Coatings було продано Carlyle Group і перейменовано в Axalta Coating Systems.[43]

У 2013 році керуючий гедж-фондом Нельсон Пельц купив 2,2% акцій DuPont через свою компанію Trian Partners, що зробило його одним із найбільших акціонерів компанії. Пельц почав наполягати на розподілі компанії, щоб максимізувати прибуток інвесторів. Тоді керівники DuPont вирішили виділити підрозділ Performance Chemicals, який розвивався повільніше, ніж деякі інші напрямки бізнесу DuPont в окрему компанію.[44]

У жовтні 2013 року DuPont оголосила, що в середині 2015 року планує виділити свій бізнес Performance Chemicals у нову публічну компанію.[45] У грудні 2014 року компанія подала початкову форму 10 до SEC і оголосила, що нова компанія називатиметься The Chemours Company.[46] Виділення акціонерів DuPont було завершено 1 липня 2015 року, і того ж дня акції Chemours почали торгуватися на Нью-Йоркській фондовій біржі.[47] DuPont зосередився на виробництві ГМО насіння, матеріалів для сонячних панелей та альтернатив викопному паливу. Chemours бере на себе відповідальність за очищення 171 колишнього об’єкта DuPont, що, за словами DuPont, коштуватиме від 295 до 945 мільйонів доларів.[48]

У жовтні 2015 року DuPont продала бізнес з виробництва неопренового хлоропренового каучуку компанії Denka Performance Elastomers, спільному підприємству Denka та Mitsui.[49]

Критика

Вплив на довкілля

DuPont була частиною Глобальної кліматичної коаліції, яка лобіювала проти вжиття заходів щодо боротьби зі зміною клімату.[50] Також DuPont критикували за її діяльність на Раковій алеї (штат Луїзіана, США), і хоча її діяльність на цій алеї критикується не так голосно, як діяльність ExxonMobil, DuPont звинувачують у викидах хлоропрену, а деякі також пов'язують компанію з анекдотами про «хвороби та хворих» у розповідях мешканців Ракової алеї.[51]

За даними рейтингу Toxic 100, який формується Political Economy Research Institute (США), на 2021 рік DuPont знаходилася на 38 місці серед компаній, що найбільше забруднюють воду в США[52].

Основними виробниками перфтороктанової кислоти (ПФОК) на території США були компанії DuPont та 3M.

Питання про вплив на живі організми ставилося ще у 1960-х роках виробниками ПФОК, проте гостроту воно отримало лише у 1980-х роках у зв'язку з розширенням виробництва речовини. Проникнення ПФОК в довкілля насамперед пов'язане з викидами при виробництві політетрафторетилену, відомого як тефлон[53]. DuPont проводила дослідження, а пізніше скидала у повітря та воду технологічні побічні продукти виробництва ПФОК.

У 1990-х роках цією речовиною зацікавилася Агенція з охорони довкілля США[54]. У 2006 році Агенція визнала ПФОК канцерогеном. Було запущено програму видалення ПФОК з технологічних процесів[55]. Низку компаній було оштрафовано.

У 2000-х роках DuPont отримала позови на сотні мільйонів доларів від постраждалих працівників підприємств і людей, які мешкали поряд із підприємствами[56].

За офіційною інформацією, з січня 2012 року DuPont не використовує ПФОК у виробництві посуду та форм для випікання. Замість нього почали використовувати нову речовину — GenX, яку виробляє компанія Chemours, яку заснували спеціально для її виробництва, щоб не шкодити репутації компанії[57]. Однак у 2021 році виявилося, що ця речовина ще більш небезпечна для здоров'я[58]. Більш того, шкідливими є всі речовини групи ПФАС[59].

У період з 2007 по 2014 рік на заводах DuPont у США сталося тридцять чотири аварії, що призвели до викидів токсичних речовин, внаслідок яких загинуло 8 осіб[60]. Четверо співробітників загинули від задухи під час аварії в Х’юстоні, штат Техас, яка спричинила витік майже 24 000 фунтів (11 000 кг) метилмеркаптану[61]. У результаті DuPont стала найбільшою з 450 компаній, включених до «програми серйозних порушників» Управління з охорони праці OSHA у липні 2015 року. Програму було створено для компаній, які, за словами OSHA, неодноразово не усували порушень техніки безпеки[62][63].

Після відділення у 2017 році компанія змінила свій маркетинг і брендинг, щоб створити новий імідж, який «фундаментально відрізняється» від DowDuPont. У листопаді 2019 року DuPont опублікувала перелік зобов’язань щодо сталого розвитку, які мають бути досягнуті до 2030 року,[64] однак у 2024 році компанія знов була оштрафована на понад 400 мільйони доларів за екологічні порушення.[65] У 2019 році DowDuPont очолила Індекс Toxic 100 забруднювачів води.[66]

Секретні дослідження впливу ПФОК на тварин

З 1960-х по 1990-і роки DuPont проводила дослідження впливу ПФОК (перфтороктанової кислоти) на тварин. Це з'єднання, всередині компанії відоме як C8, було основним компонентом таких продуктів як тефлон і Gore-Tex і використовувалося компанією в широкому ряді продуктів - від антипригарного посуду до грязевідштовхувальних килимів.[67]

Дослідження DuPont показали, що ПФОК може викликати у тварин збільшення розміру печінки й селезінки та кілька видів пухлин.[68][69] Крім того, було виявлено, що речовина може бути причиною смерті новонароджених тварин, а також токсично впливає на імунітет, печінку та ендокринну систему.[68]

Незважаючи на виявлені ризики, DuPont продовжувала використовувати ПФОК, стверджуючи, що речовина є безпечною для працівників компанії та довкілля.[70]

Однак у документах, виявлених у ході судових розглядів, було виявлено, що DuPont десятиліттями приховувала дані досліджень від громадськості, регулюючих органів і навіть від власних працівників, які, окрім інших наслідків для здоров'я, зіткнулися з підвищеним рівнем захворюваності на рак та навіть можливістю народження дітей із уродженими дефектами.[67][71][72]

Вплив ПФОК на людей

Проведене в 2008 році дослідження Університету Західної Вірджинії показало, що вищі рівні ПФОК у людей корелюють з нижчими рівнями білка, що допомагає організму у боротьбі з бактеріями, вірусами та іншими патогенами.[73]

Вищі рівні ПФОК у мешканців Західної Вірджинії та Огайо пов'язані з вищими рівнями двох ферментів, які можуть вказувати на пошкодження печінки, а також з нижчими рівнями білка печінки, що є важливою частиною захисту організму від інфекції.[73]

Підвищені рівні ПФОК у дітей пов'язані з високим рівнем холестеролу, що спричиняє дітей до майбутніх проблем із вагою та супутнього ризику серцевих захворювань.[74] Крім того, дослідження на тваринах показали, що вплив ПФОК у ранньому віці призводить до ожиріння в пізнішому віці.[75]

Крім цього, у людей, які зазнали впливу ПФОК, явно постраждала щитоподібна залоза, причому ефект був найбільш сильним за помірних рівнів впливу речовини, а не за найвищих.[73]

Imprelis

У жовтні 2010 року DuPont почала продавати гербіцид під назвою Imprelis для боротьби з певними рослинами на газонах. Компанія добровільно відкликала Imprelis з ринку в серпні 2011 року, перш ніж Агенція з охорони довкілля США видала наказ про обов’язкове припинення його продажу після отримання численних звітів від полів для гольфу до розплідників про те, що продукт підозрювався у завданні шкоди та, в деяких випадках, вбивстві дерев. Виявилося, що ялина звичайна, біла сосна та акація належать до вразливих порід дерев.[76][77]

Судовий позов Chemours

У 2019 році Chemours, дочірня компанія DuPont, подала до суду на DuPont. Chemours стверджувала, що DuPont виділила підрозділ Performance Chemicals в окрему компанію для того, щоб позбавити DuPont відповідальності за десятиліття забруднення навколишнього середовища.[78] Згідно з судовим позовом, керівники DuPont відмовилися від проєкту вартістю 60 мільйонів доларів, який міг зупинити скидання хімікатів у річку Кейп-Фір із заводу Fayetteville Works. Натомість керівники компанії внесли зміну у 2 мільйони доларів, від якої відмовилися незадовго до оголошення про виділення Chemours.[44]

У позові йшлося: англ. Why bother spending money to fix the problem, DuPont apparently reasoned, when it could be conveniently passed on to Chemours?, дос. «Навіщо витрачати гроші на вирішення проблеми, очевидно, міркувала компанія DuPont, якщо її можна легко передати Chemours?»[44][78][79]

У DuPont заявили, що позов необґрунтований.[44][80]

Винайдені матеріали

Дивіться також

Примітки

  1. ↑ а б в г CrunchBase — 2007.
  2. ↑ а б OpenCorporates — 2010.
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б https://www.shell.com/about-us/leadership/board-of-directors.html
  5. ↑ http://www.prnewswire.com/news-releases/dupont-named-among-the-worlds-most-admired-companies-by-fortune-magazine-141066423.html
  6. ↑ 2013 DuPont Databook (PDF). DuPont. Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2015. Процитовано 16 січня 2015. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  7. ↑ а б в г д 2010 Form 10-K, E.I. du Pont de Nemours and Company. United States Securities and Exchange Commission. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 1 червня 2012.
  8. ↑ 2012 press release. United Business Media. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 1 червня 2012.
  9. ↑ Biden, Joe (2002-03). Congressional Record, V. 148, PT. 3, March 11, 2002 to April 10, 2002 (англ.). U.S. Government Printing Office. ISBN 978-0-16-076077-8.
  10. ↑ Dow, DuPont complete planned merger to form DowDuPont (англ.). Reuters. 1 вересня 2017. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 2 березня 2024.
  11. ↑ а б Tullo, Alexander H. (31 серпня 2017). Historic DowDuPont merger nears. Chemical & Engineering News (англ.). Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 2 березня 2024.
  12. ↑ а б Carmody, Steve (31 серпня 2017). Dow-DuPont merger becomes official. Michigan Public (англ.). Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 2 березня 2024.
  13. ↑ EDGAR Filing Documents for 0001666700-20-000006. www.sec.gov (англ.). Securities and Exchange Commission. Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 2 березня 2024.
  14. ↑ Haydon, David. DowDuPont names three company brands for separation. ICIS Explore (амер.). Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 2 березня 2024.
  15. ↑ DowDuPont Dissolution. www.dow-dupont.com (англ.). DowDuPont. 1 червня 2019. Процитовано 2 березня 2024.
  16. ↑ Munroe, John A. History of Delaware. Fifth Edition. Newark, DE. University of Delaware Press, 2006. 138.
  17. ↑ Zilg, Gerard Colby Du Pont: Behind the Nylon Curtain. 1st Edition. Prentice-Hall, 1974. ISBN 0-13-221077-0
  18. ↑ Innovation Starts Here | DuPont USA. www.dupont.com (англ.). Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 30 грудня 2017.
  19. ↑ Smith, John K. (1985). The Ten-Year Invention: Neoprene and Du Pont Research, 1930-1939. Technology and Culture. Т. 26, № 1. с. 34—55. doi:10.2307/3104528. ISSN 0040-165X. Процитовано 24 лютого 2024.
  20. ↑ Kelly, Sharon (4 січня 2016). DuPont's deadly deceit: The decades-long cover-up behind the "world's most slippery material". Salon (англ.). Процитовано 24 лютого 2024.
  21. ↑ Clemson Extension Publications. Clemson Extension Publications (амер.). Процитовано 24 лютого 2024.
  22. ↑ Brodsky, Nathan (1962-09). The weapons acquisition process — an economic analysis, By Merton J. Peck and Frederic M. Scherer. Boston: Division of Research, Harvard Business School, 1962. pp. 736. Naval Research Logistics Quarterly. Т. 9, № 3-4. с. 291—292. doi:10.1002/nav.3800090313. ISSN 0028-1441. Процитовано 24 лютого 2024.
  23. ↑ Hosiery Woes. web.archive.org. 12 лютого 2014. Архів оригіналу за 12 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  24. ↑ "Nylon in Tires" Scientific American, August 1943. web.archive.org. 22 вересня 2008. Архів оригіналу за 22 вересня 2008. Процитовано 24 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  25. ↑ Grierson, Al (1988). Michelle. Labour / Le Travail. Т. 22. с. 217. doi:10.2307/25143041. ISSN 0700-3862. Процитовано 24 лютого 2024.
  26. ↑ U.S. Chemical Corporation DuPont Helped Nazi Germany Because of Ideology, Israeli Researcher Says. Haaretz (англ.). Процитовано 24 лютого 2024.
  27. ↑ Seagram Co., Dupont Agree On Stock Sale/ The Chemical Firm Will Pay $8.8 Billion For 156 Million Shares That Seagram Has. The Beverage Firm Is Likely To Use The Money To Buy Mca Inc. – philly-archives. http://articles.philly.com (англ.). 7 квітня 1995. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 1 березня 2024.
  28. ↑ Dupont announces "split-off" of Conoco unit - Jul. 9, 1999. money.cnn.com. Процитовано 1 березня 2024.
  29. ↑ Press, DAVID HO The Associated. $15.1 billion merger of Phillips-Conoco complete. Gainesville Sun (амер.). Процитовано 1 березня 2024.
  30. ↑ Journal, Steven Lipin, Scott Kilman and Susan WarrenStaff Reporters of The Wall Street. DuPont Agrees to Purchase Of Seed Firm for $7.7 Billion - WSJ. WSJ (амер.). Процитовано 1 березня 2024.
  31. ↑ Fortune 500: E.I. du Pont de Nemours and Company (англ.). Fortune. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 16 січня 2015.
  32. ↑ Global 2000: E.I. du Pont de Nemours and Company (англ.). Forbes. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 16 січня 2015.
  33. ↑ Pioneer® brand products for dry-grind ethanol (PDF) (англ.). 2015. Процитовано 7 березня 2024.
  34. ↑ Hopkins, Matt (8 червня 2010). US Approves DuPont Plenish Soybeans. AgriBusiness Global (амер.). Процитовано 7 березня 2024.
  35. ↑ Replacing Trans Fat. Chemical & Engineering News (англ.). 12 березня 2012. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 7 березня 2024.
  36. ↑ Management's Discussion and Analysis from DuPont Annual Report For the Fiscal Year Ended December 31, 2001 (англ.). U.S. Securities and Exchange Commission. 21 березня 2002. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 7 березня 2024.
  37. ↑ DuPont Annual Report For the Fiscal Year Ended December 31, 2002 (англ.). 28 лютого 2003. Архів оригіналу за 4 березня 2017. Процитовано 7 березня 2024.
  38. ↑ DuPont to Sell its Clysar(R) Shrink Film Business (англ.). 19 червня 2002. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 січня 2017.
  39. ↑ DuPont says titanium dioxide demand remains strong (англ.). Reuters. 10 липня 2012. Процитовано 7 березня 2024.
  40. ↑ DuPont to Acquire Danisco for $6.3 Billion. www.prnewswire.com (англ.). PR Newswire. 9 січня 2011. Архів оригіналу за 13 січня 2011. Процитовано 7 березня 2024.
  41. ↑ Nicholson, Chris V. (16 травня 2011). DuPont Offer for Danisco Succeeds. DealBook (англ.). New York Times. Процитовано 7 березня 2024.
  42. ↑ DuPont Acquires Full Ownership of Solae (англ.). Solae. 1 травня 2012. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 5 вересня 2013.
  43. ↑ Broomberg, Nick (5 лютого 2013). Jeff Gordon’s DuPont No. 24 will be changing in 2013. Yahoo! Sports (амер.). Архів оригіналу за 8 лютого 2013. Процитовано 7 березня 2024.
  44. ↑ а б в г Gelles, David; Steel, Emily (20 жовтня 2021). How Chemical Companies Avoid Paying for Pollution. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 14 березня 2024.
  45. ↑ Casey, Simon (25 жовтня 2013). DuPont to Split With Spin Off of Performance Chemicals. Bloomberg.com (англ.). Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 7 березня 2024.
  46. ↑ Stynes, Tess (18 грудня 2014). DuPont Names Planned Performance Chemicals Spinoff. WSJ (амер.). Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 7 березня 2024.
  47. ↑ DuPont Completes Spin-off of The Chemours Company. www.prnewswire.com (англ.). PR Newswire. 1 липня 2015. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 7 березня 2024.
  48. ↑ Kaskey, Jake; Kary, Tiffany (2 липня 2015). DuPont Transfers Pollution Liabilities for 171 Sites to New Company Chemours (амер.). Insurance Journal. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 7 березня 2024.
  49. ↑ Denka Announces Completion of Acquisition of DuPont's Chloroprene Rubber Business. PR Newswire (англ.). 4 листопада 2015. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 7 березня 2024.
  50. ↑ McGregor, Ian. Organising to Influence the Global Politics of Climate Change (PDF) (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 7 березня 2024.
  51. ↑ Morris, Sam (1 січня 2019). 'Almost every household has someone that has died from cancer'. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 7 березня 2024.
  52. ↑ Baylor, Matthew (25 липня 2019). Toxic 100 Water Polluters Index (2023 Report, Based on 2021 Data). PERI (брит.). Процитовано 29 лютого 2024.
  53. ↑ Lau, Christopher; Anitole, Katherine; Hodes, Colette; Lai, David; Pfahles-Hutchens, Andrea; Seed, Jennifer (22 травня 2007). Perfluoroalkyl Acids: A Review of Monitoring and Toxicological Findings. Toxicological Sciences. Т. 99, № 2. с. 366—394. doi:10.1093/toxsci/kfm128. ISSN 1096-6080. Процитовано 29 лютого 2024.
  54. ↑ EPA: SAB: Perfluorooctanoic Acid Human Health Risk Assessment Review Panel (PFOA Review Panel). epa.gov. www.webcitation.org. 7 березня 2013. Архів оригіналу за 7 березня 2013. Процитовано 29 лютого 2024.
  55. ↑ Assessing and Managing Chemicals under TSCA. www.epa.gov (англ.). US EPA. 19 липня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 лютого 2024.
  56. ↑ Perfluorooctanoic Acid | Defending Science. defendingscience.org (англ.). The Project on Scientific Knowledge and Public Policy. 19 грудня 2016. Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 29 лютого 2024.
  57. ↑ Лорер, Борис (2 грудня 2021), Перфтороктановая катастрофа: как все мы живём с ядом в крови (рос.), архів оригіналу за 29 грудня 2021, процитовано 29 лютого 2024
  58. ↑ US EPA, ORD (21 жовтня 2021). Human Health Toxicity Assessments for GenX Chemicals. www.epa.gov (англ.). Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 лютого 2024.
  59. ↑ The Madrid Statement - Green Science Policy Institute. greensciencepolicy.org (англ.). Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 лютого 2024.
  60. ↑ Olsen, Lise (8 грудня 2014). DuPont's safety record has slipped in recent years. Houston Chronicle (англ.). Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 3 березня 2024.
  61. ↑ Wische, Aaron; Korsgard, Ryan (30 вересня 2015). Report finds series of errors caused deadly DuPont plant accident in La Porte. click2houston.com (англ.). Архів оригіналу за 3 листопада 2015.
  62. ↑ Mordock, Jeff (9 листопада 2015). Cuts start under new DuPont CEO. The News Journal (амер.). Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 3 березня 2024.
  63. ↑ 2015 – 07/09/2015 – Deaths of four workers prompts deeper look at DuPont Safety Practices (англ.). Архів оригіналу за 22 грудня 2015.
  64. ↑ Dao, Emily (30 жовтня 2019). DuPont, Formerly The Largest Chemical Company, Announces Nine New Sustainability Goals. therising.co (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 4 листопада 2019.
  65. ↑ DuPont de Nemours | Violation Tracker. violationtracker.goodjobsfirst.org (англ.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 3 березня 2024.
  66. ↑ Baylor, Matthew (25 липня 2019). PERI – Toxic 100 Water Polluters Index. www.peri.umass.edu (англ.). Political Economy Research Institute. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 25 вересня 2020.
  67. ↑ а б DuPont, 3M Concealed Evidence of PFAS Risks | Union of Concerned Scientists. www.ucsusa.org (англ.). Процитовано 16 березня 2024.
  68. ↑ а б Steenland, Kyle; Fletcher, Tony; Savitz, David A. (2010-8). Epidemiologic Evidence on the Health Effects of Perfluorooctanoic Acid (PFOA). Environmental Health Perspectives. Т. 118, № 8. с. 1100—1108. doi:10.1289/ehp.0901827. ISSN 0091-6765. PMC 2920088. PMID 20423814. Процитовано 16 березня 2024.
  69. ↑ Ninety-Day Feeding Study in the Rat (PDF) (англ.). International Research and Development Corporation. 30 листопада 1965. Процитовано 16 березня 2024.
  70. ↑ Companies Knew the Dangers of PFAS 'Forever Chemicals'—and Kept Them Secret. TIME (англ.). 1 червня 2023. Процитовано 16 березня 2024.
  71. ↑ For decades, polluters knew PFAS chemicals were dangerous but hid risks from public | Environmental Working Group. www.ewg.org (англ.). 29 серпня 2019. Процитовано 16 березня 2024.
  72. ↑ Gaber, Nadia; Bero, Lisa; Woodruff, Tracey J. The Devil they Knew: Chemical Documents Analysis of Industry Influence on PFAS Science. Annals of Global Health. Т. 89, № 1. с. 37. doi:10.5334/aogh.4013. ISSN 2214-9996. PMID 37273487. Процитовано 16 березня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  73. ↑ а б в Major Study of Teflon Chemical in People Suggests Harm To Immune System, Liver, Thyroid | Environmental Working Group. www.ewg.org (англ.). 13 травня 2008. Процитовано 16 березня 2024.
  74. ↑ News Release - Teflon chemical linked to increased cholesterol levels (PDF) (англ.). Environmental Working Group. 20 жовтня 2008. Процитовано 16 березня 2024.
  75. ↑ Endocrine Disruptors In Common Plastics Linked To Obesity Risk. ScienceDaily (англ.). Процитовано 16 березня 2024.
  76. ↑ Detroit Free Press, May 21, 2012, сторінка A1
  77. ↑ Howard Richman (May 2014). Aftermath (англ.). GCM Magazine. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 21 січня 2017.
  78. ↑ а б VERIFIED FIRST AMENDED COMPLAINT (PDF). www.chemours.com (англ.). Chemours.
  79. ↑ Chemours says DuPont lowballed environmental liabilities. AP News (англ.). 28 червня 2019. Процитовано 14 березня 2024.
  80. ↑ Chemours sues DuPont over environmental liabilities. Chemical & Engineering News (англ.). Процитовано 14 березня 2024.

Посилання


Компанії США Це незавершена стаття про компанію або підприємство США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=DuPont&oldid=42359021