Одеська кухня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меню одеського ресторану

Одеська кухня — сукупність кулінарних традицій жителів Одеси. Сформувалась під впливом української, грецької, єврейської, російської, грузинської, вірменської, болгарської, турецької та молдавської кухонь, при цьому відрізняється самобутністю. Як відзначали вже перші дослідники одеської кухні у XIX столітті, ще тоді вона мала греко-італійській відтінок [1].

Одеській кухні притаманні страви зі смаженої, сушеної та засоленої морської риби та морських молюсків: бичків, рапанів, рачків, камбали, мідій. Також неможливо уявити одеську кухню без українського борщу (одеській варіант — з бичками[2]), голубців, вареників з вишнями, налисників. Вплив на кухню мав також молдавський народ: плачинди, мітітєї, вертути, десерти «Шапка Гугуце» (в Радянському Союзі цей торт перейменували на «Дрова під снігом»), гничені сливи. Болгари навчили одеситів готувати різноманітні страви з овочів (фарширований перець, манджа). Єврейська кухня привнесла фаршировану шийку, фаршировану рибу, форшмак, цимес.

Типові страви

[ред. | ред. код]
Страви одеської кухні: фарширована куряча шийка, фарширована риба, баклажанна ікра, голубці з «мізинчик»

Закуски

[ред. | ред. код]

М'ясо

[ред. | ред. код]

Риба та морепродукти

[ред. | ред. код]
  • Фарширована риба, або «ґефілте фіш» (їдиш ‏געפֿילטע פֿיש)
  • Смажені бички
  • Цаца — смажена маленька рибка
  • Камбала смажена
  • Маринована риба
  • Котлетки з ікри
  • Дунайський оселедець з дитячою картоплею
  • Плов з мідіями
  • Мідії одеські
  • Чорноморські мідії на пляжі
  • Рапани, запечений з сиром та часником
  • Рачки
  • Котлети з чорної морської кільки

Інші страви

[ред. | ред. код]
  • Смажена манка
  • Саламур — соус на основі розсолу, часнику, спецій, що подається до юшки, або використовуваний як заправка для овочів.
  • Одеський борщ
  • Плачинда
  • Мариновані огірки «5 хвилин»

Десерти

[ред. | ред. код]
  • Вареники з вишнями[3]
  • Варення з білої вишні
  • Вертута
  • Налисник «пальчики» з сиру
  • Торт Наполеон
  • Чорнослив, фарширований волоським горіхом

Одеські спеціалітети

[ред. | ред. код]

До спеціалітетів[4] Одеси та Одеської області можна віднести:

  • Білі раки з села Маяки. Колись Дністровський лиман займав перше місце в світі по лову раків. Сучасний вилов перестав носити промисловий масштаб, однак, раки з Маяків продовжують залишатися однією з найпопулярніших закусок до пива в Одесі;
  • Помідори сорту «Мікадо» — це ранньостиглий сорт, від сходів до дозрівання проходить 90-95 днів; Високорослий, рослина висотою 1-1,2 метра, картофельнолістний. Суцвіття складне з 5-8 квітами і більш. Плоди плоско-округлі, рожеві або жовті, середньою масою 150—200 г. Сорт відрізняється дуже високими смаковими якостями і в одеській кухні використовується в салатах (особливо популярний салат з «мікадо» і овечої бринзи, а також самостійною стравою. Кращими вважаються томати, вирощені в районі Великого Фонтану;
  • Бички — риби родини окунеподібних;
  • Камбала — риба родини камбалових. У прибережних водах ловляться 2 види: калкан і глоси. Калкан є одним з найбільших представників родини, досягаючи довжини 115 см і ваги до 28 кг. Другий вид, глосики, відрізняється від калкана, перш за все розміром: глоси менше і місцем проживання: живуть на менших глибинах і ближче до берега.
  • Тюлька — дрібна промислова морська риба родини оселедцевих. В Одесі її нерідко називають «сарделька». Не плутати з фериною, європейським анчоусом або хамсою, смакові якості якої трохи нижче.
  • Баклажан — популярний овоч в одеській кухні. По одеські «сині». Основний інгредієнт ікри з синіх.
  • Рачки — чорноморська трав'яна креветка (Palaemon adspersus), має високе промислове значення, відловлюється у Чорному та Азовському морях. Найчастіше їх варять, іноді смажать на сковорідці із часником.
Варені креветки або рачки
  • Жаби з Вилкове — жаб використовують для приготування жабиних лапок, смажених у фритюрі. Вживанням у їжу та розведенням жаб для експорту до Франції та інших країн Європи прославилося місто Вилкове у Кілійському районі Одеської області[5].

Книги про Одеську кухню

[ред. | ред. код]
  • Кулешова, Олена; Наговіткіна, Олена (2011). Одесская кухня в эмиграции [Одеська кухня в еміграції] (рос.). Таллінн. ISBN 978-9985-9487-3-6.
  • Попова, Марта (1992). Секреты одесской кухни [Таємниці одеської кухні] (рос.). Дніпро: Днепрокнига. ISBN 5-89975-054-5.
  • Надемлінський, Олексій (2008). В дебрях одесской кухни [У нетрях одеської кухні] (рос.). Київ: Грани-Т. ISBN 978-966-4650-70-7.
  • Яворська, A. (2005). Кулинарная книга от одесситок [Кулінарна книга одеситок] (рос.). Одеса: Optimum. ISBN 966-8149-36-X.
  • Лібкін, Савелій (2013). Моя Одесская кухня [Моя Одеська кухня] (рос.). Москва: Экспо. ISBN 978-5-699-63635-8.
  • Керолайн, Іден (2018). Black Sea [Чорне море]. Quadrille. с. 6. ISBN 978-1-787-13131-6.

Примітки

[ред. | ред. код]