Схарбек
Комуна
Координати 50°52′ пн. ш. 4°22′ сх. д.H G O
|
Схарбек (нід. Schaarbeek, МФА: [ˈsçaːrbeːk] ⓘ; фр. Schaerbeek, МФА: [skaʁˈbek][2]) — одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону в Бельгії.
Схарбек отримав свою назву від невеликої річечки-струмка, що протікає з півдня на північ і впадає у Сенну. На думку де-яких істориків назва походить від франкських слів «schaer» — западина та «beek» — струмок, річечка. Буквально назва перекладається як «річка з крутими берегами».[3] За іншою версією назва комуни перекладається як «річка в лісі»[4]
Вперше згадується під назвою Scarenbecca у документі єпископа архієпархії Камбре під 1120 роком.[4]
Із площею 8 км² та чисельністю населення 116 039 станом на 1 січня 2008 року Схарбек є другою за величиною комуною Великого Брюсселя. Розташований на північ від центральної частини міста й межує з комунами Брюссель, Сен-Жосс-тен-Ноде, Евер, Волюве-Сен-Ламбер та Волюве-Сен-П'єр.
Данні археології вказують на те, що на території Схарбеку людина жила ще за кам'яної доби. Крім того, у XIX столітті тут були знайдені речі римської епохи — вази і інші гончарні вироби, що належать до часів римського імператора Адріана (2 століття нашої ери).[5]
Перша згадка про Схарбек належить до 1120 року.
За Середньовіччя, починаючи з 1301 року, село входило до складу так званого «брюссельського казана» (фламанською Kuype van Brussel, нід. Kuip van Brussel[nl], фр. Cuve de Bruxelles[fr]) — було тісно пов'язане з Брюсселем і залежало від нього у адміністративних, судових і податкових питаннях.
В давнину Схарбек був прозваний «віслюковим селом», а дорога, що проходила кріз нього й вела до Схарбекської брами другого брюссельського муру мала назву «віслюкова дорога» (Ezelweg) через велику кількість нав'ючених тварин, якими цією дорогою везли у Брюссель фрукти, овочі та збіжжя.[4]
Схарбек став незалежною від Брюсселя комуною і отримав самоврядування 1795 року під час Французької революції і панування Франції у Бельгії. До початку 19 століття Схарбек був невеликим містечком і у 1800 році його населення становило 1131 особу. Демонтаж другого брюссельського муру (1818), будівництво залізниці до Мехелену (1835), відміна мит (1860) дали поштовх для нового етапу в історії розвитку комуни. Урбанізації комуни сприяло також будівництво у 1824 році вулиці Руаяль (фр. rue Royale, нід. Koningsstraat), що протягнулася від Брюсселя до Схарбека, а потім була продовжена до Лакенського палацу.[4]
1865 року Схарбек став другою комуною, після Брюсселю, в якій було збудовано критий ринок. 1897 року від комуни було відокремлено невелику частину її території для спорудження Брюссельського річкового порту.[4]
В минулому Схарбек був відомий передусім особливим сортом вишні, що тут вирощується, який бельгійські пивовари використовували для виготовлення пива сорту крік.
- 1526 рік — 600 осіб,[4]
- 1800 рік — 1131 особа,[4]
- 1850 рік — 8630 осіб,[4]
- 1900 рік — 64000 осіб.[4]
| Рік | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | 104768 | 102599 | 105692 | 110375 | 113493 | 116039 | 118275 | 121232 | 125656 |
| Джерело: Населення Бельгії у 1990–2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії. | |||||||||
В комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 125656 чоловік, з яких 83993 людей (66,84%) були бельгійського походження і 41663 (33,16%) — іноземцями, з яких 22097 людей походили з країн Євросоюзу, 19566 людей — з інших країн світу. З всіх іноземців 95 людей мали статус політичних біженців.[6]
| Країна походження | 2001[7] | 2003[8][9] | 2004[10] | 2005[11] | 2006[12] | 2008[13] | 2011[6] | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Албанія | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 306 | ||
| Алжир | 227 | 253 | 245 | 256 | 253 | н. д. | 339 | ||
| Бельгія | 72300 | 78124 | 79201 | 79938 | 80218 | 81817 | 83993 | ||
| Болгарія | н. д. | н. д. | н. д. | 239 | 314 | н. д. | 2551 | ||
| Бразилія | 66 | 67 | 59 | 66 | 87 | н. д. | 270 | ||
| Велика Британія | 756 | 761 | 776 | 673 | 707 | н. д. | 685 | ||
| Гвінея | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 825 | ||
| Греція | 1314 | 1212 | 1183 | 1072 | 1023 | 904 | 821 | ||
| Еквадор | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 412 | ||
| Індія | 32 | 69 | 97 | 108 | 121 | н. д. | 239 | ||
| Іспанія | 1839 | 1777 | 1778 | 1662 | 1619 | 1573 | 1999 | ||
| Італія | 2896 | 2738 | 2624 | 2481 | 2470 | 2361 | 2429 | ||
| Камерун | 125 | 133 | 131 | 118 | 149 | н. д. | 321 | ||
| Дем. Респ. Конго (колишній Заїр) |
628 | 741 | 752 | 689 | 725 | н. д. | 1125 | ||
| Марокко | 8711 | 6468 | 6270 | 6285 | 6279 | 6099 | 6217 | ||
| Північна Македонія | н. д. | н. д. | н. д. | 277 | 312 | н. д. | 461 | ||
| Нідерланди | 503 | 520 | 545 | 557 | 632 | н. д. | 896 | ||
| Німеччина | 631 | 649 | 682 | 627 | 654 | н. д. | 849 | ||
| Польща | 265 | 707 | 760 | 1022 | 1425 | 2367 | 3477 | ||
| Португалія | 1514 | 1413 | 1425 | 1293 | 1281 | 1269 | 1294 | ||
| Румунія | 70 | 222 | 270 | 359 | 468 | 972 | 2173 | ||
| Туреччина | 7477 | 5491 | 5253 | 4980 | 4823 | 4570 | 4153 | ||
| Україна | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 90 | ||
| Франція | 2986 | 3006 | 2986 | 2897 | 3026 | 3284 | 3682 | ||
| Югославія (з 2004 року — Сербія і Чорногорія) |
560 | 496 | 517 | 439 | 465 | — | - | ||
| Інші | 3741 | 4787 | 4699 | 4337 | 4895 | 10823 | 6049 | ||
| Разом | 106641 | 109138 | 110253 | 110375 | 111946 | 116039 | 125656 | ||
| Примітки. 1. н. д. — немає данних. 2. В таблиці окрім України представлені лише ті країни, кількість вихідців з яких в населенні комуни перевищує 200 осіб. | |||||||||
Центральною вулицею, що перетинає район Схарбек, є прямий бульвар короля Альберта II, що впирається у вокзал Схарбек. Приблизно на середині бульвару розміщено такі архітектурні пам'ятки, як Ратуша Схарбека й собор Нотр-Дам'е. У Схарбеку зберігся також квартал, спроєктований в стилі модерн бельгійським архітектором Віктором Орта. Цікавий також парк Йосафат, розбитий тут 1904 року англійський сад з невеликим зоопарком, стадіоном, галявинами для ігор та встановленими у великій кількості статуями майстрів різних епох. З цього парку відкривається краєвид на Брюссель.
В цілому ж район забудовано житловими будинками блочного типу. Схарбек відомий тим, що тут відсоткова складова турецького населення найвища серед усіх крупних західноєвропейських міст. Порівняно висока також доля фламандського населення.
- Аліса зі Схарбека (1225—1250) — свята Римо-Католицької Церкви
- Поль-Анрі Спаак (1899—1972) — бельгійський політик
- Жак Брель (1929—1978) — бельгійський поет, бард, актор і режисер.
.svg?lang=uk){kind=small}
.svg?lang=uk){kind=small}
- ↑ Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] на сайті Statistics Belgium [Архівовано 30 червня 2006 у Wayback Machine.] федерального уряду Бельгії.
- ↑ Jean-Marie Pierret, Phonétique historique du français et notions de phonétique générale, Louvain-la-Neuve, Peeters, 1994, p. 106. ISBN 90-6831-608-7, ISBN 2-87723-138-0 [1]
- ↑ Історія комуни Схарбек [Архівовано 31 грудня 2014 у Wayback Machine.] на сайті комуни (нід.), (фр.), (англ.)
- ↑ а б в г д е ж и к Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 279. ISBN 0-8108-5075-3
- ↑ Atlas du sous-sol archéologique de la région de Bruxelles, volume 16, Schaerbeek, Ministère de la Région de Bruxelles-Capitale, 2006, p. 53.
- ↑ а б Population par nationalité par commune 01.01.2011. Архів оригіналу за 14.11.2012. Процитовано 14.11.2012.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Claude Chéruy. INSTITUT NATIONAL DE STATISTIQUE éditeur. Bruxelles, 2001. P. 9-62 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2013. Процитовано 15 грудня 2012.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Claude Chéruy. INSTITUT NATIONAL DE STATISTIQUE éditeur. Bruxelles, 2003. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 15 грудня 2012.
- ↑ 3. Démographie. // Fiches communales d'analyse des statistiques locales en Région bruxelloise. 2008. P. 49 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 15 грудня 2012.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Fernand Sonck. INSTITUT NATIONAL DE STATISTIQUE éditeur. Bruxelles, 2004. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 15 грудня 2012.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : N. Demeester. SPF ECONOMIE DIRECTION GENERALE STATISTIQUE ET INFORMATION ECONOMIQUE | éditeur. Bruxelles, 2007. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2013. Процитовано 15 грудня 2012.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : A. Versonnen. SPF ECONOMIE DIRECTION GENERALE STATISTIQUE ET INFORMATION ECONOMIQUE | éditeur. Bruxelles, 2008. Code Publication: S220.A2F/2006. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 15 грудня 2012.
- ↑ Commune de Schaerbeek. 2010. P. 14. [недоступне посилання]
