Очікує на перевірку

Кавун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кавун звичайний
Плід кавуна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Гарбузоцвіті (Cucurbitales)
Родина: Гарбузові (Cucurbitaceae)
Рід: Citrullus
Вид:
Кавун звичайний (C. lanatus)
Біноміальна назва
Citrullus lanatus
(Thunb.) Matsum. & Nakai, 1916

Каву́н звичайний[1][2], кавун (Citrúllus lanátus) — баштанна культура родини гарбузових.

Вирощується в районах з великим сонячним випромінюванням. В Україні традиційним центром виробництва баштанних культур є Херсонська область, де щорічно збирається понад 50 % урожаю кавунів у країні.

Українське «кавун» походить від тур. kavun («диня»)[3].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]
Кавуни на картині Джованні Станкі, 17 с. Відтоді завдяки культивації покращилися їхні споживчі якості (вони стали солодшими, зменшився розмір неїстивних стінок між м'якіттю тощо).

Батьківщиною кавуна є Південна Африка (Ботсвана, Лесото, Намібія, ПАР: Капська провінція, Вільна держава, Гаутенг, Квазулу-Наталь, Лімпопо, Мпумаланга, Північно-Західна провінція, Північна Капська провінція), де він досі зустрічається в дикому вигляді.

Уже в Стародавньому Єгипті люди знали і обробляли цю культуру. Кавун часто поміщали в усипальниці фараонів як джерело їжі в їхньому потойбічному існуванні. У Західну Європу кавуни були завезені в епоху хрестових походів. На територію Русі кавуни були завезені з території Хозарського каганату в XIII—XIV століттях, де вони спочатку культивувалися на Нижній Волзі. Найбільше культивується в Китаї, далі з помітним відставанням слідують Єгипет, а також США та Мексика.

В Україні основні обсяги кавуна вирощують на Херсонщині та в сусідніх південних областях; тут кавун вільно дозріває на богарних землях частково на зрошенні, досягаючи при цьому чудових смакових якостей. У середніх чорноземних областях в ґрунті кавун іноді не дозріває, так само як і в північніших місцевостях, тому культура на полях замінюється виведенням його в парниках. Для баштанної культури вважається кращим цілинний супіщаний чорнозем, на якому плоди виходять більші, ніж на суглинистому. Дозрівання ранніх сортів — у другій половині червня, пізніх — до жовтня.

Ботанічний опис

[ред. | ред. код]
Квітка кавуна

Стебла тонкі, гнучкі, повзучі або кучеряві, звичайно округло-п'ятигранні, завдовжки до 4 м і більше, розгалужені. Молоді частини стебла густо опушені м'якими відстовбурченими волосками.

Листя на довгих черешках, чергове, волосисте, грубувате, в контурі трикутно-яйцювате, при основі серцеподібне, завдовжки від 8 до 22 см і завширшки від 5 до 18 см, з обох сторін жорстко шорстке, глибоко трироздільне, частки його перисто-роздільні або двічі перисто-роздільні, з подовженням на верхівці, гострою середньою частиною, бічні частки зазвичай закруглені, іноді листя цільне, більш-менш лопатеве. Квітки одностатеві, з приквітничками човникоподібної форми. Тичинкові квітки поодинокі, діаметром 2-2,5 см, на волохатому квітконосі; квітколоже широко дзвоноподібне, пухнасте; чашолистки від вузько-ланцетних до шиловидно-ниткоподібних; віночок зовні зеленіючий і волохатий, широко-лійчастий, частки його довгасто-яйцеподібні або овальні; тичинок п'ять, з них чотири попарно зрощені, а одна вільна. Маточкові квітки поодинокі, трохи більші від чоловічих; зав'язь більш-менш опушена; стовпчик тонкий, довжиною близько 5 мм; рильце п'ятилопатеве, зеленувате.

Насіння плоске, часто облямоване, різноманітно забарвлене, з рубчиком. М'якоть рожева або червона, дуже соковита і солодка, але є сорти з білувато-жовтою м'якоттю.

Кавун звичайний. Процес росту кавуна у серпні місяці

Цвіте в літні місяці. Тип плоду — гарбузина. Плоди дозрівають в серпні-вересні.






Хімічний склад

[ред. | ред. код]

Плодова м'якоть кавуна містить від 5,5 до 13 % легкозасвоюваних цукрів (глюкоза, фруктоза і сахароза). До моменту дозрівання переважають глюкоза і фруктоза, сахароза накопичується в процесі зберігання кавуна. У м'якоті містяться пектинові речовини — 0,68 %, білки — 0,7 %; кальцій — 14 мг/%, магній — 224 мг/%, натрій — 16 мг/%, калій — 64 мг/%, фосфор — 7 мг/%, залізо в органічній формі — 1 мг/%; вітаміни — тіамін, рибофлавін, ніацин, фолієва кислота, каротин — 0,1-0,7 мг/%, аскорбінова кислота — 0,7-20 мг/%, лужні речовини. У 100 грамах їстівної частини плоду міститься 38 калорій. У межах норми нітрати — це не зовсім погано, але щоб їх вміст не перевищував норму у 8 грамів.[4]



Світове виробництво кавунів

[ред. | ред. код]
Розрізаний кавун
Кавун з жовтою м'якоттю

Виробництво кавунів 2007 р. за даними Продовольчої і Сільськогосподарської Організації ООН

Країна Виробництво кавунів, т
1 Китай 62 256 973
2 Туреччина 3 796 680
3 Іран 3 300 000
4 Бразилія 2 092 630
5 США 1 944 490
6 Єгипет 1 912 991
7 Росія 1 060 000
8 Мексика 1 058 848
9 Узбекистан 840 000

Форма кавуна

[ред. | ред. код]

Сорти кавуна

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
Пам'ятник херсонському кавуну в селі Осокорівка
  • Всесвітній день кавуна відзначається щорічно 3 серпня[5][6].
  • Найбільший кавун в світі виростила сім'я зі штату Арканзасу (США). Влітку 2005 року вони виростили кавун вагою 122 кг (268,8 фунтів)[7].
  • Кавуновий стереотип існує в расистських колах США, відповідно до якого, чорношкірі нібито надзвичайно полюбляють кавуни.
  • В Японії в населеному пункті Такідзава, префектура Івате, проводиться щорічний фестиваль кавунів, який є дуже популярним серед японців. 2023 року мер міста Такідзава навіть прийшов на пресконференцію перед фестивалем в головному уборі у формі кавуна[8].
  • Кавун є одним із характерних символів та локальних брендів Херсонщини, який широко представлений в рекламі, сувенірах та інтернет-мемах[9]. Врожай кавунів традиційно вирушав баржами до Києва, а також постачався на експорт. Тому Херсонська область, вирощуючи по кілька тисяч тон кавунів на рік, в культурі тісно асоціюється з цією ягодою[10]. Після звільнення правобережної Херсонщини 11 листопада 2022 року від російських окупантів в українському інфопросторі стався так званий «Кавуновий флешмоб», під час якого компанії, організації, телеграм-канали та політичні діячі використовували кавун в аватарах своїх соцмереж.
  • Сік кавуна використовується для приготування нардеку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Citrullus lanatus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  4. Сезон кавунів у Дніпрі: кому по по кишені соковитий десерт? - idnepryanin.com (укр.). 19 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022.
  5. 3 серпня: Всесвітній день кавуна, День пам'яті пророка Єзекіїля. // Автор: Андрій Тисовський. 03.08.2023, 06:37
  6. День кавуна: де в Україні вирощують баштанні та якою буде її ціна. // Автор: Andrii Khomenko. 03.08.2023, 20:56
  7. Найбільший кавун в світі. Архів оригіналу за 3 лютого 2013. Процитовано 29 липня 2012.
  8. В Японії мер міста прийшов на пресконференцію в шапці у формі кавуна (ФОТО). 13.08.2023, 19:52
  9. Головне про мем «баржа з кавунами» — та економіку річок | Na chasi. web.archive.org. 19 червня 2021. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 12 листопада 2022.
  10. Кавуновий край: як херсонський кавун стає всесвітньо відомим брендом. BBC. 23 серпня 2020. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 12 листопада 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]